4. Складнопідрядним із підрядною допустовою частиною є речення A Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови так,
що на них ледве держались шапки.
БХіба на Поділлі може народитися людина, яку б обминула
пісенна стихія, щира вдача?
в Справжній письменник повинен прагнути до того,
щоб читачі глянули на себе, на свій народ його очима.
гХоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі,
поспішаючи впоратись з урожаєм, уже таборились.
ДЯк тільки вийдеш за поріг, лишивши рідний клас,
немало сонячних доріг тобі розкрилить час.
Сурядні речення:
Виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.
Кидає віжки, зістрибує, і вже тріщить цупка стерня під чобітьми.
А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке.
Тільки не гармату тягнуть за собою, а звичайну бочку-водовозку.
Підрядні речення:
Поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними.
(О.Гончар. За мить щастя)
Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.
В очереті справді натрапляють вони на таке багатство, якому й ціни не складеш у степу.
(О.Гончар. Залізний острів).
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.
На жаль, про дитинство філософа відомо дуже мало. Він закінчив початкову сільську школу, в з 1734 року(за іншими даними, 1738 р.) (Григорію було 12) вступив на навчання до Києво-Могилянської академії. Тут він вчився до 1753-го (з перервами у навчанні). Григорій дуже полюбляв проводити час в бібліотеці, читаючи найвідоміші праці. Був найкращим у навчанні. За час навчання вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.
Григорій Сковорода: 1741 року Григорій починає співати в придворній капелі у Петербурзі. Прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Звідти він повертається 1744-го та продовжує навчання в Київській академії.
У 1745-1750 рр. їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі — до Словаччини (Братислава) й Австрії (Відень). Перебування Сковороди в Італії, Німеччині й Польщі не підтверджено документами. В цих країнах він бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. З 1754 по 1759 рік жив у с. Коврай на Черкащині, тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень». Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості мудреця. Григорій Сковорода:
У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».
Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
Григорій Сковорода: У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова».
Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.
У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».
У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».
Григорій Сковорода: Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського району). Він заповів висікти на своєму надгробку слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
Григорій Сковорода увійшов до історії України як великий філософ, мудрець, людина, яка вміла поєднувати світ природи з наукою у гармонії. Його послідовники користуються працями цього видатного автора навіть зараз, черпаючи з них мудрість.
Объяснение: