4. Вкажіть серед поданих прийменників похідний.

А. Між. Б. З-перед. В. Над. Г. Із.

5. Вкажіть серед поданих прийменників непохідний.

А. По. Б. Шляхом. В. З-над. Г. На противагу.

6. Який з прийменників пишеться разом?

А. Разом/з. Б. Стосовно/до. В. На/перед. Г. В/царині.

7. Який з прийменників пишеться через дефіс?

А. З/попід. Б. В/унісон/з. В. Подібно/до. Г. У/процесі.

8. Який з варіантів прийменника слід вставити у речення на місці пропуску.

І блідий місяць на ту пору ... хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).

А. З. Б. Із. В. Зі.

9. У якому рядку всі слова частки:

А тільки, одна, ура, овва, вже;

Б ніби, так, але, проте, би;

В мої, всі, вже й, або, якраз;

Г нас, не, хіба, трійко, авжеж;

Д нехай, аби, лише, ані, же.

Тільки один з 10 українців воліє знайомитися в ресторанах.
Майже половина українців воліють заводити знайомства для майбутніх серйозних стосунків на роботі чи навчанні. Такі результати опитування компанії Research & Branding Group. Найбільше - 60% наших співгромадян - найчастіше знайомляться у колі спільних знайомих і друзів, 47% вважають кращим місцем для цього робочий колектив чи місце навчання. На вулиці, в клубах за інтересами люблять знайомитися 14% респондентів, і тільки 10% знаходять один одного в ресторанах, барах або на дискотеках. Всього серед 7% українців популярні в цьому плані спортклуби, фітнес-центри і театри, і лише 3% знайомляться в читальних залах бібліотек.
Як не дивно, хоча соцмережі і віртуальні клуби знайомств в Україні популярніші з кожним днем, інтернет-знайомства отримали лише 9% голосів опитаних. «Опитування проводилося не тільки серед молоді, не менше третини респондентів були людьми старше 50 років, які гірше освоїли інтернет, але теж потребують знайомствах, - пояснює керівник відділу якісних досліджень компанії R & B Олексій Ляшенко. - За нашими даними, понад 60% українців вважають знайомства в інтернеті розвагою, а наше опитування подразумевал зустрічі людей для серйозних стосунків ».

Ось цей твір на темуНаша рідна Україна – самобутня держава, яка славиться неповторною культурою, творчістю, народними традиціями і гостинністю. Гостинність – риса притаманна, без перебільшення, всім слов’янським народам, традиція яка переходить із покоління в покоління від батьків до дітей, від дітей до онуків, правнуків і так далі. Безперечно, серед усіх слов’янських народів самою гостинною є Україна.Змалку батьки привчають своїх дітей бути добрими та щирими, що і є невід’ємними ознаками гостинності. Традиції гостинності український народ успадкував ще від стародавніх своїх предків, які казали: «Гість в дім – Бог з ним». Тому гостям у нас завжди раді.Вважається, що прихід гостя у вечірній час символізує добру звістку на ранок, тому ніхто не відмовляє, так як прогнати його, значить і прогнати ранкову звістку. Іноземних гостей в Україні прийнято зустрічати хлібом і сіллю, які виносять на вишитому рушнику. Хліб-сіль не випадкові атрибути при зустрічі гостей, бо вони символізують злагоду і достаток у домі .В Україні також серед людей, особливо в сільській місцевості, існує думка про те, що якщо через халатність гостю стане якесь нещастя, то проти нього озброюється сусід, тому як нещастя для чужака – ганьба для всіх. Вражає також цікава тенденція, яка гається в Україні щодо того, що чим бідніша будинок, тим краще стіл готується для гостей в ньому.Українські народні традиції гостинності є втіленням характеру наших співвітчизників, які передаються із покоління в покоління не одне століття. Основними рисами українського народу можна вважати любов до природи, тварин і дітей, ніжність, повагу до померлих предків, літніх людей і жінок, дружелюбність, доброзичливість і, звичайно ж, гостинність. Не менш притаманні українцям співучість, почуття гумору і артистизм, які прославили наш народ на весь світ, так само, як і талант українського народу до гончарства, різьби, малювання, ткацтва і вишивання.Україна славиться не тільки своєю гостинністю, а й величезною кількістю найрізноманітніших фестивалів, щорічних святкових заходів та інших подій, на яких збирається дуже багато гостей з різних країн нашого неосяжного світу. Не менше, ніж гостинність наша Батьківщина славиться українською кухнею, яка невід’ємна від поняття гостинності. Страви нашої національної кухні заслужено славляться у всьому світі. Це й різноманітні борошняні вироби – вареники, галушки, пампушки тощо, і м’ясні блюда і вироби – птиця, дичина, холодні закуски і ковбаси, і молочні та рослинні блюда, а також фруктові і медові напої – це лише маленька частка того, що користується популярністю не тільки у наших співвітчизників, а й далеко за межами нашої країни. Чого тільки коштують знаменитий український борщ та вареники!«Звичка» і «звичай» в українській мові слова однокореневі. Це складова повсякденного життя будь-кого з нас, яка вбирається з материнським молоком, зі співом бабусі або з казками і легендами, якими так багата наша Батьківщина. Тому українці завжди раді і готові ділитися з гостями своєї країни народними звичаями, готові їх за на масштабні святкування або до родинного святкового столу. Наші співвітчизники завжди готові пригощати гостей незвичайно смачною традиційною українською їжею – кутею, млинцями, варениками, підняти стопку з короваєм, подарувати вишитий рушник, оберіг або красиві весільні пісні, тим самим розділивши з гостями радість єднання країн, людей і часів.Гості України майже одразу помічають головну закономірність, притаманну нашому народові. Українські традиції гостинності тісно пов’язані не тільки з релігійним і календарним, а і з повсякденним життям. Це природно, бо більшість національних традицій, як і у більшості інших народів, пов’язані з сільським господарством. Радісні пісні зустрічі весни, обжинкові пісні і зимові колядки завжди супроводжували сезонні роботи. Роботу українців неможливо було уявити без пісень, як неможливо уявити без пісень і відпочинок. Неможливо уявити відпочинок без ритуальних поздоровлень, розваг, маскарадів і обходів. Життєрадісність і природна гостинність наших співвітчизників передавалася від батька до сина, від матері до дочки, завдяки чому й сьогодні добре відома у всьому світі щира українська гостинність.Існує приказка «Чим багаті, тим і раді!». І якоюсь мірою так воно і є. Можна багато роздумувати на тему, яка країна є найбільш гостинною в світі, але важко посперечатися з думкою іноземців, які гостювали в Україні і впевнено заявляють, що більш гостинною нації, як українці, вони не зустрічали, при цьому додаючи, що можливо тому вони й бідні.