Ах, як прекрасно, коли ти закінчив свої денні справи! І ти сидиш на дивані біля своєї сімї, дивлячись якийсь серіал. Вся робота на сьгодні скінчилася, бо наший вечір знову заходить у кімнату. Моя мама говорить, що вечір- це сива бабуся, яка розфарбовує зорі і навіює сон на всіх нас. Але це матуся жартує! Вона просто сильно мене любить і розповідає різні казки, щоб мені було цікаво. Але вже я дорослий! Я не вірю у розповіді мами. Але коли наступає вечір, то мені здається, що заходить у кімнату знову сивою ходою, Чарівна Вечірня Бабуся...
Я вважаю, на це питання нема однозначної відповіді.
До нестями люди можуть любити зовсім мало-на початку відносин.Потім розум стає главнішим за почуття і закохані поважають один одного,люблять, вони гарні друзі.А згодом можуть стати їх відносини звичкою.Звичкою ділитись думками, допомагати та жити довго та щасливо єдиною міцною родиною.
Існує таке поняття, як любов до себе.На скільки ти поважаєш(любиш) себе, на стільки і тебе люблять оточуючі.Тут зрозуміло, якщо любити себе дорогенького до нестями, це вже щось неадекватне.Можливо також, людина, яка любить себе до нестями або хвора психично, або найвеликий егоіст.
Щось теж неможливо любити до нестями.Хоча, існують такі люди, але мені здається вони хворі.Завжди розум головніший за почуття.Якщо з головою все гаразд.Це моя думка.
Висновок: я вважаю, до нестями та постійно неможливо любити щось або когось!Розум завжди головніший , навіть над почуттями!
Ах, як прекрасно, коли ти закінчив свої денні справи! І ти сидиш на дивані біля своєї сімї, дивлячись якийсь серіал. Вся робота на сьгодні скінчилася, бо наший вечір знову заходить у кімнату. Моя мама говорить, що вечір- це сива бабуся, яка розфарбовує зорі і навіює сон на всіх нас. Але це матуся жартує! Вона просто сильно мене любить і розповідає різні казки, щоб мені було цікаво. Але вже я дорослий! Я не вірю у розповіді мами. Але коли наступає вечір, то мені здається, що заходить у кімнату знову сивою ходою, Чарівна Вечірня Бабуся...
Я вважаю, на це питання нема однозначної відповіді.
До нестями люди можуть любити зовсім мало-на початку відносин.Потім розум стає главнішим за почуття і закохані поважають один одного,люблять, вони гарні друзі.А згодом можуть стати їх відносини звичкою.Звичкою ділитись думками, допомагати та жити довго та щасливо єдиною міцною родиною.
Існує таке поняття, як любов до себе.На скільки ти поважаєш(любиш) себе, на стільки і тебе люблять оточуючі.Тут зрозуміло, якщо любити себе дорогенького до нестями, це вже щось неадекватне.Можливо також, людина, яка любить себе до нестями або хвора психично, або найвеликий егоіст.
Щось теж неможливо любити до нестями.Хоча, існують такі люди, але мені здається вони хворі.Завжди розум головніший за почуття.Якщо з головою все гаразд.Це моя думка.
Висновок: я вважаю, до нестями та постійно неможливо любити щось або когось!Розум завжди головніший , навіть над почуттями!