5. Поширене означення не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено) *
А Центральним кутом називають кут утворений двома радіусами кола.
Б Переворот у геометрії здійснений Лобачевским за своїм значенням не поступається жодному з переворотів у природознавстві.
В Омиті росами квітки розтулюють повіки.
Г Чистенький чепурненький він зовсім не мав нахилу до Федькових забав.
6. Обставина не відокремлюється в реченні *
АЗ кожним роком прощаючись важче залишити стареньких батьків.
Б Світова зірка блідне й тремтить догораючи.
В Дрібні хвилі темніючи зливалися докупи.
Г Білий димок хвилюючись здіймається догори понад чумацьким табором.
7.Потребує редагування речення *
А Ми зустрілися сьогодні, не стрічавшись тридцять літ.
Б Написавши книжку про свої звитяги, Ю. Кульчицький швидко став відомим усьому світові.
В Створивши низку глибоких наукових праць, Олександр Потебня посів чільне місце в історії світового мовознавства.
Г Виводячи все нові й нові сорти садовини, доля батька була продовжена сином.
8. НЕ потребує редагування речення *
А Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її купити
Б Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Лесі Українки.
В Роблячи нотатки, нами було доповідь однокласниці.
Г Створюючи виставу, було осучаснено текст класичної п’єси.
9. Уточнювальну обставину вжито в реченні (розділові знаки пропущено) *
А Саме тут на Київщині Емму Андієвську застала війна.
Б Духовна культура зв’язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими.
В Микола все стояв похнюпившись.
Г Княгиня не сідаючи за стіл усе ходила слідом за дівчатами.
10. Неправильно розставлено розділові знаки при відокремлених додатках у реченні *
А Окрім числових рядів, розглядають ряди функціональні.
Б Окрім друкованого в Україні «Богословника», Шевченко, перебуваючи в дяка, міг ознайомитися і з окремими творами художньої літератури.
В Учитель завжди підтримував Сашкове захоплення поезією, особливо народною
Г Хлопець любив дерева, квіти, тварини - усе крім молока.
11.Відокремлена прикладка є в реченні *
А Одвічним закуреним шляхом тихо посувається валка.
Б Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті кра росою.
В Природжений співак, він любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом.
Г Троянди, гріючись на сонці нескупім, нам серце радують відродженням своїм.
12.Речення На відміну від брата, Максим був жадібний ускладнено *
А відокремленою обставиною
Б відокремленим означення
В відокремленим додатком
Г вставним реченням
Хорошист
1. На порозі ми почуши шорох, сховалися, притихли.
2. Зима наступає: перші морози вже сковують землю.
3. Борітеся -- поберете.
4. З'явилося сонечко; ми вже не маємо сил ховатися; прийшов час воходити на вулицю.
5. По одягу зустрічають -- по характеру проводжають.
6. Глянеш - душа радіє.
7. Як красиво скрізь: дерева вкрилися пахучими квітками, а пташки зграями повертаються у рідні краї.
8. Загуркотів мотор, завили собаки, безліч зірок вкрила небо.
9. Хочеш -- бери.
10. Ніщо не віщувало біди: скрізь було спокійно.
Відповідь:
Чернівці — політичний, культурний і релігійний центр Буковини, адміністративний центр Чернівецької області. Місто розташоване на південному заході України за 40 км від румунського кордону.
Назва міста походить від фортеці, яка в «Списку городів руських дальніх і ближніх» згадується як Черн на Пруті.
Перша згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком.
Чисельність наявного населення міста станом на 1 грудня 2009 року становила 251 500 осіб.
Територія Чернівців становить 153 кв. км.
Чернівці розташовані на Передкарпатті на межі між Карпатами й Східно-Європейською рівниною. Місто розкинулося на пагорбах долини річки Прут на висотах від 100 до 250 м над рівнем моря.
Чернівці започаткувалися від фортеці, зведеної хоробрими ратниками у долині ріки Прут на південно — західній околиці Галицького князівства у другій половині XII століття. Назва "Чернівці" походить від старослов'янського слова "черн"', "чорний город", оборонні стіни якого з землі та дуба були чорного кольору.
Перша достовірна згадка про Чернівці датується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, виданій львівським купцям 8 жовтня 1408 року.
У середині XIV століття Чернівці потрапляють під владу Угорщини, потім — Молдавського князівства, а далі — Туреччини. Завдяки вигідному розташуванню і проходженню через нього важливих торгових шляхів, Чернівці стали великим торговельним пунктом.
Після приходу австрійців у 1775 році місто почало бурхливо розвиватися. Саме у цей час започатковується кам'яне будівництво, розвиток якого заохочувався австрійською державою.
Чернівці сьогодні — обласний центр України. Місто уздовж обох берегів звивистого Пруту більш як на 12 кілометрів і займає площу понад 150 кв. км.
Впродовж віків під впливом історичних подій Чернівці сформувалися як багатонаціональне та багатокультурне місто. Своєю історією, природною красою, дивовижним поєднанням архітектурних стилів, неповторним контрастом старого центру і районів новобудов. Чернівці сьогодні приваблюють багато туристів.
В місті є багато визначних місць та пам'яток архітектури. Серед найбільш значимих за своєю красою та архітектурним вирішенням є:
- - дерев'яний храм Святого Миколая, який збудований у 1607 році та зберігся до наших днів. Це найстародавніша споруда на території міста;
- - вірмено-католицька церква, збудована у 1875 році, нині — органний зал Чернівецької обласної філармонії;
- - колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, що зводилася з 1864 по 1882 роки. У цій дивній за своєю красою споруді вбачаються візерунки української вишивки і буковинського килима, гуцульської писанки, легко вловлюються елементи різних архітектурних стилів, які створюють органічну цілісність неповторного ансамблю. Зараз тут знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.
- - ратуша, будівництво якої велося у 1843 -1847 рр. Споруда вирішена в традиційному для міських ратуш поєднанні двох об'ємів — самої споруди та високої стрункої вежі.
У місті функціонує один із перших музеїв на Україні — краєзнавчий, який був заснований ще у 1863 році. Нікого не залишає байдужим Музей народної архітектури та побуту. До цього своєрідного музею з різних районів області перевезені житлові, господарські, виробничі та громадські будівлі, найхарактерніші зразки предметів побуту селян Північної Буковини другої половини XVII - XX століття.
Віками в Чернівцях поряд проживали різні народи. Протягом століть формувався дух Чернівців, який можна відчути тільки в цьому місті — дух багатокультурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягти визначних набутків у дусі спільної культури, що різні національні, релігійні спільноти можуть мирно дійти до великої загальної ідеї.
Якщо внутрішня жага пізнання і захоплення мандрівками приведуть вас у Чернівці, то вони і влітку, і зимової пори обдарують притаманними лише їм принадою і чарівністю, віддячать за візит незабутніми враженнями
Пояснення: