5. Правильним продовженням речення ГАРНІ ОЧІ ЖІНКИ ЗДАВАЛИСЯ ПОРОЖНІМИ, ... є варіант, розміщений у рядку

А) коли крізь них пробивалося місячне світло.

Б) ніби з її душі вичерпали всю радість.

В) щоб висловити почуття.

Г) як вона востаннє бачила себе у дзеркалі.​

1. Дієприкметниковий зворот – це:

в) дієприкметник із залежними від нього словами.

2. Вкажіть рядок, у якому всі слова дієприкметники:

б) паруючий, простелений, доспілий, задуманий;

3. Вкажіть речення з дієприкметниковим зворотом:

а) В душі – Карпати, синявою вкриті;

4. Вкажіть речення, в якому дієприкметник виступає

присудком:

а) Трава прив’яла, заквітчана, пахуча;

5. Вкажіть речення, в якому неправильно розставлені

розділові знаки:

а) Ніч, осяяна цвітом яблуні затуманена, мов роса;

6. Вкажіть речення, у якому допущену граматичну

помилку помилку:

б) Сухими руками кобзар перебирав струни почорнілого віддавності кобзи;

7. Вкажіть рядок, у якому всі дієприкметники пасивні:

а) укритий, натомлений, втрачений, зморений;

8. Вкажіть речення, в яких вжито безособові форми на – но,

- то:

а) І злодія не було, і батька вкрадено;

9. Вкажіть речення, у якому не з дієприкметником

пишеться разом:

в) Буяв бур’ян на не/прополених грядках.

10. До дієприкметника зібраний дібрати залежні слова,

утворивши дієприкметниковий зворот.

Скласти два речення так, щоб в одному – дієприкметниковий

зворот виділявся комами, в іншому – ні.

1. Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.

2.Край моря сонце золотить укриті лісом гори

Друг (твір-оповідання з обрамленням)

«Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусій, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким же має бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими ти проводиш час? Перш за все, справжній друг, мабуть, це та людина, яка приймає тебе таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе.

У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я не знав, справжній він чи не справжній, але потім один його вчинок все для мене прояснив. Сергій перейшов до нас уже у 8 класі. На перший погляд він мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумав). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любив і добре знав. Я ж до цього моменту вважався кращим учнем саме з математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога більше принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І ось настав час піврічної контрольної роботи. Всім роздали завдання, я швиденько впорався з п’ятьма з шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк.

Сиджу, мучаюсь, дивлюсь — Сергій все розв’язав і сидить склавши руки — перевіряє. Я мовчу (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, а там розв’язання задачі. Я підвів очі й подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто й відкрито дивився на мене. Ми були вже не ворогами, ми були партнерами, яких пов’язувала таємниця. З того часу Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. От і маєш: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь ,світ виходить з них».