5 Розставте розділові знаки у реченні, накресліть схему даного речення, вкажіть його вид Укажіть засіб зв'язку між головною та підрядною частинами.
У селі Верхня Хортиця яке нині перетворилося на передмістя Запоріжжя
височить старезний дуб-велетень вік якого понад вісімсот років. (С.Івченко).
- Привіт, Іринко! Куди це ти так поспішаєш?
- Я йду на концерт Дитячої Школи Мистецтв. Підеш зі мною? Але ти, мабуть, не захочеш...
- А чому б і ні? Мені, по-перше, і так нічого робити, а, по-друге, я завжди захоплювалась мистецтвом.
- Я теж. Мені подобаються усі види мистецтва, крім вишивання.
- А я вважаю, що кожне мистецтво по-своєму гарне.
- Можливо... Оленко, ти лишень поглянь які гарні квіти!
- Мабуть, запах у них теж чудовий.
- Хтось забув їх на цій лавочці Напевно, це Митько. Я бачила, як він хвилину тому стояв на цьому місці.
- Ходімо, Іринко, відшукаємо власника найпрекраснішого у світі букета!
Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, щоб вариво швидше готувалося. Тоді надумав зварити ще й овочевий суп.
Заходився чистити картоплю, порізав її кубиками, розібрав на суцвіття капусту, посік моркву. Тільки-но вкинув усе в каструлю, як чомусь почала підстрибувати на плиті локшина. Раптом з-під кришки вихопилося молоко, зашипіло й почало разом із локшиною. Вибиратися на волю. Не маючи часу шукати якусь ганчірку, я вхопив каструлю голіруч. Скрикнув від болю, кинув її геть, а сам почав розмахувати обпеченою рукою, дмухати на неї. Та ось необережно зачепив іншу посудину — і вже мій суп на підлозі.
Але ж незабаром і мама повинна повернутися!
Тоді я схопив віник, змів усе з підлоги, вимив її. Швиденько налив у чайник
води, поставив на вогонь. .
Аж ось і мама! Я її зустрічаю на порозі кухні — розпашілій, із розкуйовдженим
чубом, у хустці, що з'їхала на самісіньку потилицю. «Мамо, я так на тебе
чекав, ходімо пити чай», — втомлено кажу я.
Ось так скінчилася моя перша спроба приготувати обід.