5. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
А І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. (Т. Шевченко)
Б Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко)
В Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. (О. Довженко)
Г Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями. (А. Шиян)
6. Укажіть речення, у якому відокремлене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено).
А Землю засипав м’який пухкий сніг (М. Коцюбинський)
Б Стоять налиті сонцем дні. (М. Луків)
В В небі чистім і прозорім сонце сяє. (М. Рильський)
Г А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. (О. Олесь)
7. Позначте речення із поширеним звертанням (розділові знаки пропущено)
А І все-таки до тебе думка лине мій занапащений нещасний краю.
Б Ворскла річка невеличка а берег ламає.
В Ой вернися молодосте на одну годину!
Г Григорій Володимирович спинився вражений.
8. Позначте речення зі вставними словами (розділові знаки пропущено)
А Он двір стоїть багатиря гладкого неначе городок.
Б Дорога новенька ані вибоїн ані здутостей.
В Я на жаль прямо з роботи.
Г Ліниво ніби знехотя пролетить незграбна чапура.
9. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому (розділові знаки пропущено).
1 відокремлена прикладка А Цю вправу виконують стоячи.
2 відокремлений додаток
Б І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д. Луценко)
3 відокремлена обставина
В І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)
4 відокремлене означення Г Мотоцикл підстрибуючи мчав по дорозі.
Д Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. (В. Сосюра)
10. Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення й син¬таксичною роллю, яку вони виконують.
1 уточнюючий присудок
А Ватажкував наш славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Дивлет-гірея. (А. Чайковський)
2 уточнююча обставина Б Хлопець за два роки змінився – виріс, змужнів. (А. Чайковський)
3 уточнююча прикладка
В Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних. (Ю. Збанацький)
4 уточнюючий додаток Г Рівно, на повні груди, дихає юнак. (Ю. Збанацький)
Д Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники – свій харч. (М. Трублаїні)
Дивлячись на картину, одразу сповнюєшся кришталево чистим повітрям Карпат. Одразу хочеться самому опинитися у такому казковому місці. Дерева на передньому плані ще більше підкреслюють і без того величні гори – великі, із засніженими вершинами, вони таять у собі вікову мудрість природи. Треба зазначити, що незважаючи на присутність червоних відтінків, картина не викликає почуття тривоги, навпаки, своїми майстерними штрихами митець створює тишу та спокій. Спадають на думку маленькі села, що причаїлися між гір. Хочеться зануритися в цей дихаючий природною рівновагою світ, щоб віднайти свій зв'язок з самим собою.
Карпатський пейзаж Романа Сельського є дійсно дивовижним та надихаючим на захопленість чарівністю світу та красою природи.
Текст-розповідь про займенник як частину мови:
Займенник – це самостійна частина мови. Вона вказує на предмети, ознаки предмета, кількість, проте не називає їх. Займенники відповідають на питання хто?, що?, чий? В нашій рідній мові у цієї частини мови є розряд, рід, число та відмінок. Існує 10 розрядів займенників (особові, зворотний, взаємні, присвійні, означальні, вказівні, питальні, відносні, неозначені, заперечні).
Займенник – дуже цікава частина мови, вивчати яку не легко, адже в неї чимало особливостей правопису, відмінювання, розподілу за розрядами. До того ж, займенник – досить функціональна частина мови. Вона повторює те, що було сказано попередньо, без акцентування на цьому уваги. Також ця частина мови допомагає уникати повторів та вказує на шанобливе ставлення до співрозмовника.