52 1. Випишіть спочатку прості речення, а потім — складні. Підкресліть грама- тичні основи. 1. Повітря тремтить від спеки, й у срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 2. Оля побігла до своєї зупинки, а дощ летів в обличчя і не вщухав (Є. Кононенко). 3. Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру (Г. Чубач). 4. Дерево стояло ще голе, однак на вітах його починалося пташине життя (Д. Бедзик). 5. А тепер хлопець став свідком важкої, серйозної розмови дорослих людей (Н. Бічуя). 6. Хуртовина ніби трохи стишилась, та все одно йти було тяжко (М. Стельмах). 7. Знову потеплішало, ласкаве повітря долини війнуло в обличчя, а вгорі на чорному тлі замиготіли ясні та великі зірки (А. Дімаров). 8. На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки (М. Стельмах). II. Виконайте письмово синтаксичний розбір останнього речення. III. Випишіть слова з орфограмою «Ненаголошенi е, и в корені слова». Обгрунтуйте написання.

Жила собі бабуся, на останньому поверсі будинку.Внук одного разу привіз папугу, він завжди щось привозив із Африки.Бабусина кімната нагадувала чудернатьсякий музей.Коли ж у квартирі з'явився блакитний папуга, тоді вона ніби забула про все.Годинами вона сиділа у папуги, роздивлялась пір'я папуги гала як папуга їсть, як читсить пір'ячко та як крутить голівкою.Папуга любив дивитися у вікно на парк ) Бабуся вирішила навчити папугу говорити, хоч їй говорили, що говорять лише білі какаду.Вона сиділа цілими днями розмовляючи з ним.А ось уранці папуга заговорив, бабуся як раз підмітала підлогу .-І навіщо воно тобі здалося, підмітати, краще б дала мені зерняток.Бабуся дуже зраділа, що птах заговорив.-Та це ж феномен! - сказала бабуся.Тепер папуга з нею розмовляв, розказував про Африку і бабуся багато чого знала на своєму віку.Так вони і жили разом весело і безжурно.

Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна до друга. Дружба — не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин.  Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на до в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися з тобою і добрим, і поганим, буде спілкуватися з тобою, навіть якщо трапиться розлучитися дуже надовго. Часто друзі стають настільки близькими, що краще буде назвати їх побратимами, навіть братами.Але пам’ятаймо, що друзі так само потребують нашої підтримки, як і ми їхньої.Не можна забувати про друга, ставити свої інтереси вище за його, сперечатися з другом через дурниці. Із другом слід поводитись так, як сам хотів би, щоб він поводився із тобою.