6. До жіночого роду належать усі іменники рядка: а). ООН, Чилі, леді, Міссісіпі;
б). цеце, Кіліманджаро, колібрі, поні;
в). піаніно, Делі, аташе, ГЕС;
г). івасі, кенгуру, Токіо, мадам
7. Нульове закінчення в Р.в. множини мають обидва іменники в рядку:
а). стаття, мрія;
б). миша, розмова;
в). долоня, свиня;
г). тополя, лелека
8. Паралельні закінчення в О.в. множини має іменник:
а). воїн;
б). кінь;
в). око;
г). автобус
9. Неправильно утворено форму Кл.в. іменника в рядку:
а). Шановний Юрію Вікторовичу!
б). Високоповажний пане Аркадію!
в). Дорогий друже Олексіє!
г). Вельмишановна пані Юліє!
10. НЕ відмінюються всі слова в рядку:
а). жалюзі, журі, село;
б). поні, інтерв’ю, таксі;
в). тире, вапно, бюро;
г). турне, графіті, колесо
11. Закінчення -е (-є) у формі Кл.в. однини матимуть усі іменники в рядку:
а). Іван, мрія, друг, лоша;
б). Олексій, доня, Галя, Софія;
в). зоря, Наталія, земля, Петро;
г). хлопець, Оксана, Маруся, син
12. Чоловічий рід мають усі іменники в рядку:
а). ступінь, балет, командир, вісь;
б). Лондон, ячмінь, тюль, колібрі;
в). висип, дріб, грань, інститут;
г). путь, запис, продаж, зал
13. Середній рід мають усі іменники в рядку:
а). каное, метро, поні, манго;
б). Карпати, листя, кохання, шосе;
в). ООН, збіжжя, пенсне, рівняння;
г). Тбілісі, бароко, купе, журі
14. Правильно поєднано всі прикметники з іменниками в рядку:
а). смачна івасі, лікувальне алое;
б). кумедне кенгуру, картопляне пюре;
в). кольоровий драже, молода леді;
г). довгий тунель, непосидючий хлоп’я
15. Форму лише однини мають усі іменники в рядку:
а). прикрість, зелень, вітер;
б). молоко, Крим, людство;
в). залізо, Дністер, ім’я;
г). артилерія, прибуток, сум
16. До ІV відміни належить іменник:
а). поріг;
б). постать;
в). козеня;
г). сестра
17. До жодної з відмін не належать обидва іменники в рядку:
а). жалюзі, метро;
б). алібі, колесо;
в). Чернівці, курча;
г). дощ, вечорниці
18. Літеру е (є) треба писати на місці пропуску в обох словах рядка:
а). вітрищ..м, кварц..м;
б). олен..м, прізвищ..м;
в). танц..м, озимин..ю;
г). вілл..ю, корен..м
19. Закінчення –ом у формі О.в. однини матимуть усі іменники в рядку:
а). ювіляр, комар, столяр;
б). кулінар, снігур, кобзар;
в). календар, муляр, жир;
г). касир, цар, директор
20. Закінчення –ей у Р.в. множини мають усі іменники в рядку:
а). суддя, миттєвість, печаль;
б). магістраль, біль, постіль;
в). продаж, вертикаль, мить;
г). сповідь, суміш, діагональ
21. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:
а). Григорівна, Антонович;
б). Кузьмич, Ярославівна;
в). Юр’ївна, Андрійович;
г). Савович, Валеріївна
22. Іменник у формі М.в. вжито в реченні:
а). Бринять живою радістю ліси.
б). Вертається той довгий листопад.
в). Сріблястий дощ в тоненькому тумані.
г). Не вклонившись, ягідки не зірвеш.
23. Граматично правильно побудовано всі словосполучення в рядку:
а). широка степ, багате меню, знаменитий кутюр’є;
б). сіре кашне, тупий біль, повний бутель;
в). науковий ступінь, висока насип, будівельна галузь;
г). барабанна дріб, справедливий професор, яскрава гуаш
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.
Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Сергій Корольов, Василь Стус, Ганна Безсонова, Яна Кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!
Інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. Коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають Батьківщину та шукають щастя деінде. Хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.
Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.
Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.
Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.
Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.
Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.
Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.