6. Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання однорідних членів:

А Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П. Панч).

Б Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).

В Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).

Г Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А. Шиян).

Я знаю сучасне прислів’я: “Одне добре діло цінніше ста проповідей”. Я з цим абсолютно згоден. Мало навчати добру та “читати мораль” іншим.

Потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. А це не всі люди вміють.

Наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. Ми любимо подивитися в Інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. Але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.

Іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. Наприклад,

ваш друг чимось засмучений. А ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. Але все одно слово не має такої ваги, як добра справа.

За гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.

Загалом, я вважаю, що доброта – це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Воно чимниться “за порухом душі”.

Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. Або власноруч посадити клумбу у запиленому

місті.

Доброта дійсно починається з малого. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.

Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: “Зле тому, хто добра не робить нікому”.

1. Виділіть словосполучення з речення і запишіть.

2. Визначте головне і залежне слово.

3. Визначте тип словосполучення за морфологічними ознаками головного слова (іменникове, прикметникове, дієслівне...).

4. Укажіть іб синтаксичного зв’язку: узгодження (повне чи неповне); керування (сильне чи слабке, безпосереднє чи посереднє); прилягання.

Зразок розбору

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).

1-2. Степ (який?) оповитий.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне (в роді, числі, відмінку).

1-2. Оповитий (чим?) тишею.

3. Прикметникове.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Дихав (чим?) пахощами.

3. Дієслівне.

4. Керування безпосереднє, слабке.

1-2. Пахощами (чого?) трав.

3. Іменникове.

4. Керування безпосереднє, сильне.

1-2. Трав (яких?) росяних.

3. Іменникове.

4. Узгодження повне.