7. Діалектне слово вжито в реченні A Обкладинка — це обличчя книжки.
Б Кругом дівчата танцювали в чоботах, у свитках.
в Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна.
ГУранці селян першим будить кукурікання кугута.
8. Історизм використано в реченні
A Найдальшим предком паперу був камінь.
БЛегенду розкаже кремінь, і рало, і спис.
В Заспіваю про розкриті до лету рамена, про життя, наче ряст, молоде.
ГТумани, мов лелеки білі, до ночі бродять у степах.
9. Архаїзм використано в реченні
A Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.
БІ виріс я на чужині, і сивію в чужому краї.
В Одне-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині.
ГІ на оновленій землі врага не буде, супостата (Із тв. Т. Шевченка).
10. Фразеологізм, який означає мовчати, подано в рядку
А бити себе в груди
Б тримати язик за зубами
В зробити з мухи слона
Гнакивати п'ятами
здрастуй, оля! (Саша маша, рита, катя)
Привіт, Діма (рома, андрей, олег).
- Я купив 2 квитки в театр на виставу "Лебедине озеро", підеш?
-Із задоволенням! Коли починається вистава?
- Сьогодні в 19-00. Де ми зустрінемося?
- Давай біля мого будинку в 18-30?
- Добре. я подзвоню, як підійду. Буду чекати з нетерпінням.
- Так. я теж. Чекатиму.
- до зустрічі
-до зустрічі!
АБО
Здрастуй, не хочеш скласти компанію піти зі мною в театр?
-Здрастуй, давай! А на який спектакль і в який час?
-На балет Лускунчика в шістнадцять тридцять.
-Добре, буду чекати зустрічі.
-Дякуємо. Бувай
Відповідь:
У публіцистичному творі "Нарід чи чернь?", надрукованому в газеті "Українське слово" 1941 року, Улас Самчук ставить чи не найболючіше для українця питання, яке залишається актуальним і сьогодні. Що таке національна самосвідомість? Чи не можна без неї обійтися? Так, можна, якщо ти бажаєш залишатися довічним рабом, прислужником іншої сили. Але якщо ти хочеш бути справжнім європейцем, ти повинен перш за все визначитися щодо власної національної приналежності. Для українців, яких довгі роки пригноблювали як у політичному, так і в культурному плані, це самовизначення стає дуже важливим. Адже людина має почувати себе істотою із власним історичним корінням, своїм минулим і майбутнім. А це означає збереження своєї мови, своєї культури, традицій. Тому не все одно, якими іменами названо вулиці, які поети захоплюють молодь.
Пояснення: