7. Обставину, виражену порівняльним зворотом, ужито в реченні (розділові знаки пропущено)
А краще кривду перетерпіти як кривду чинити (3 народної творчості).
ББрати жили як то кажуть душа в душу (М. Рильський).
в На заході півнеба охопили нерухомі заграви дощ лив як з відра (О. Гончар).
ГЧи знаєте хлопці як високо сокіл під небом літає у теплії дні? (Л. Глібов)
ДЯкби я була зіркою в небі яб не знала ні туги ні жалю (Леся Українка).
кам’янець-подільська фортеця (antimurale christianitas – форпост християнства) була споруджена для захисту турецького мосту, що є сполучним перешийком між старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.
на підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в ix – xii ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення галицько – волинського князівства.
дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі xii – xiii ст. а вже в 1240 році орди батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу джучі (золотої орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. у наслідку чого більш ніж на сторіччя кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.
після поразки татар при синіх водах у 1362 році від війська великого князя литовського ольгерда (літ. algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – олександру, юрію, борису, костянтину і федору. за правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали кам’янцю “милостиню святого петра”.