7.Запишіть речення, поставте розділові знаки:
Олесь малий проворний хлопець років п’яти біг перестрибуючи замети і не
помічав як сиплеться за комір сніг зрушений його головою.

До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб — рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова — найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. Саме через мову він передає нащадкам свій досвід і мудрість, історію, культуру й традиції, думи й сподівання. Рідним словом народ збагачується сам і збагачує також світову культуру.
Український народ творив свою мову упродовж віків. Пам'ять народу зберігається в слові, а слово — це безсмертя народу. У слові рідної мови захована якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови. У кожної людини є своя рідна мова. Її ще називають материнською, бо рідною вона стає з перших звуків колискової маминої пісні. Мова — це як загадкова планета, на якій живе доглянута людиною незліченна кількість слів.

Малий пилипко — герой оповідання панаса мирного “морозенко” — щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується про неї, як справжній чоловік: “завтра, ма­мочко, новий год… я завтра піду до хрещеного батька посипати… дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… от і буде нам що їсти! а на гроші топлива купимо, багато-багато, щоб на всю зиму стало! ”