8. Укажіть правильно побудоване словосполучення:
а) всупереч прогнозів синоптиків;
б) згідно наказу директора;
в) відповідно до закону України.
9. Укажіть рядок сполучників сурядності:
а) або, та, аби;
б) і, але, однак;
в) а, то..то, хоч.
10. Укажіть правильне твердження.
а) Аби, щоб, якби – підрядні сполучники мети.
б) Оскільки, тому що, бо — підрядні сполучники причини.
в) Якщо, хоч, однак — підрядні допустові сполучники.
11. Укажіть випадок, коли сполучник пишеться разом.
а) Залунали пташині голоси, (як тільки зблиснув перший промінь сонця.
б) Даю тобі цей меч, дарма(що) ти не сильна.
B) Болошки, немов(би) крапелькі небесної блакиті, синіють навкруги.
12. Укажіть випадок, коли морфологічний розбір сполучника виконано правильно.
а) Хоч навчаємося ми вже п'ятий день, а в нас досі немає майстра. (Григір
Тютюнник.)
Хоч — спох., зв'язує частини складного речення, підрядн., причини, про-
стий.
б) Тільки вовки виють то збоку, то десь попереду, то позаду нас. (Григір
Тютюнник.)
То.. то — спол., зв'язує однор. ч.лени, сурядн., єднальний, повторюв., про-
стий.
в) Мені треба вставати найраніше, щоб зайти і побудити Василів — Стку та
Обору. (Григір Тюni юнник.)
Щоб — спол., зв'язує частIIНII складного речення, підрядн., мети

1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, 
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, 
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. 
м. Феодосія.