9. Допущено пунктуаційну помилку в реченні А Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі. Б У поля виходжу і, здається бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу. В Малоросійство багатонаціональне, так би мовити, його головну ударну силу становлять колишні українці. Г Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю. Д Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?

З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.

досить густого - прислівникове; прилягання

густого лісу - іменне; просте; узгодження

дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання

повільно викотилася - дієслівне; просте; керування

пишна діжа - іменникове; просте; узгодження

діжа місяця - іменникове; просте; прилягання

Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.

Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження

позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування

черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання

тихо шелестить - дієслівне; просте; керування

Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.  

Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).

А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).

Він, (підмет)  може, теж коваль (складний присудок)?

У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.

Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів;  клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у  неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.

Объяснение:

Чергування о — j,e — і відбудеться

Чергування о — і, е- і не відбувається

У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

1) при словозміні:

а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь

— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені

— осінню, у великому —у великім;

б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів

— слово, сіл — село,-

в) батьків — батькового, батькова: братів

— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;

г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;

д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;

е) бійся — боюся, стій — стояти;

ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши

— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;

2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо