9. Установіть відповідність між ужитим у реченні дієприкметником та його характеристикою.
Речення з дієприкметником Характеристика дієприкметника
1 Мати поклала на коліна натруджені руки. А пасивний, док.вид, мин.час,
множ., Н.в.
2 Набігають одна на одну розбурхані хвилі. Б активний, док.вид, мин.час, множ.,
Зн.в.
3 Хлопеуь довго дивився на тліючі дерева. В активний, недок.вид, тепер.час,
нож., Зн.в.
4 Заважали бігти навислі над дорогою гілки. Г пасивний, док.вид, мин.час, множ.,
Зн.в.
Д активний, док.вид, мин.час, множ.,
Н.в.

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.

1. Від двохсот дев'яносто трьох відняти тридцять дев'ять.

2. До двухсот вісімдесяти п'яти додати сімдесят шість.

3. Сума дорівнює двадцять дві тисячі триста пятьдесят чотири.

Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.

Особливості відмінювання числівників:

І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.

II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.

III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).

IV тип відмінювання: числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

V тип: числівники назви сотень.Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.

VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.

VІІ тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.

VIІІ тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.