9. Установіть відповідність між відокремленими членами і прикладами речень, в яких вони вжиті ( ). 1. Відокремлене означення
2. Відокремлена прикладка
3. Відокремлений додаток
4. Відокремлена обставина
А. Дід Платон продовжував розмову, образливу і гірку для нас.
Б. Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем,
хвилювався.
В. По ходу дії Попелюшці необхідно співати, а Лілі, на жаль, уміла все на світі, крім
цього.
Г. Поклавши на похідний столик люльку, Петро Колодуб трохи почекав, поки стало
зовсім тихо.
Д. Гості захоплено роздивлялися застелений майстерно вишитою скатертиною стіл.
10. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою ( ).
1. Хлопчик не поспішив далі за всіма до орлів і сов , напханих тирсою, і до метеоритів , знайдених наприкінці минулого століття.
2. Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, хвилювався.
3. Листя під кленом було схоже на щедро посипану цукровим печивом гору.
4. Українська письменниця Ніна Бічуя плідно працює і в галузі художнього перекладу.
А. Просте з відокремленим означенням.
Б. Просте з відокремленою прикладкою.
В. Просте з невідокремленим означенням.
Г. Просте з невідокремленою прикладкою
Прислухайтесь до пташиного хору: в лісах, парках, садках. На різні
голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики та інше
голосисте царство. А он здалеку озвалася іволга. Десь по переду гучно
закувала зозуля. Та найгучніший голос у солов’я. Серед свіжого
листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос
далеко-далеко.
Навіть в озері завзято змагаються в своїх співах жаби. Буйно
піднімаються хліба, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки.
Здається, вони ніколи й не відпочивають.
Насувається здалеку темна хмара. Увечері загуркотів перший
весняний травневий грім. Мабуть, дощ буде!
Объяснение:
На покуті, залитій сонцем(означення), під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак.
Він, бронзовий і мускулястий(означення), дивився кожному в очі.
Патріарх свого племені, дебелого й рясного(означення).
Щойно прийшовши з роботи, лише скинувши кашкета(дієслово), сидів він під сліпучо-синім небом, тримаючи на руках сонне дитинча.
Воно спало сидячи, припавши солодко зарожевілим личком до ковальського фартуха(дієслово).
Це вона, Галя(іменник).
Руки, намальовані широченними мазками(означення), вражали своєю правдою.