Завдання 7. У реченнях, виписаних із газетних і журнальних текстів, виявіть метафори. Визначте, яка подібність лежить в основі
цих метафор? Розкрийте їх художньо-естетичну функцію.
1. Прищепити любов до Батьківщини, до українських звичаїв,
культури, фольклору і докласти зусиль для виховання гідного майбутнього
України – основна мета колективу Центральної бібліотеки ім. Тараса
Шевченка (Ст. – 2003. – № 11). 2. Сьогодні поезія, оторопівши перед тим,
що твориться в державі з нашим народом, або здерев’яніло продовжує
співати оди (в дорозі змінивши своїх адресатів), або зоддалік (за звичкою)
кляне Москву чи Варшаву, або, одкинувшись од навального, пекучого
народного болю, байдикує “сама в собі” (Ст. – 2003. – № 42). 3. Навіть
синоптики підтвердили, що природа прокинулася від зимового сну на три
тижні пізніше, ніж можна було очікувати (Ст. – 2003. – № 23). 4. Виявилося,
що у сільських господарствах немає якісного посівного матеріалу, який
розтринькали на латання продовольчих дірок (Ст. – 2003. – № 23). 5. Чільне
місце займають публічні, прозорі процедури, які не дають змоги проявитися
11
рецидивам корупції (Ст. – 2003. – № 11). 6. Та виникає запитання: а що ж
залишається нашим шевцям? Що робити їм, котрі під податковим пресом,
негараздами у кредитному полі, за інших несприятливих чинників усе ж
піднімають вітчизняне виробництво товарів так званого широкого вжитку?
(Ст. – 2003. – № 42). 7. У жодній країні проблема наркоманії не розв’язана,
включаючи й ті, де “легкі” наркотики легалізовано. 8. Людина чомусь
уперто переконана, що інші можуть стати наркозалежними, а вона – ні,
зазвичай, даремно розраховуючи на свою “сталеву волю”. 9. Чи ж розумно
підривати власне здоров’я та губити долю? (Ст. – 2003. – № 7). 10. Окрім
збагачення новими фактичними подробицями з творчих біографій знаних
літераторів, читач має змогу поринути у глибінь їхнього психоемоційного
світу (ШП. – 2003. – № 49). 11. Ще одна конкретна програма, що має
запорізьку прописку, – Програма комп’ютеризації загальноосвітніх шкіл
(ЗП. – 2003. – № 195–196). 12. Цілком можливо, що протягом десяти днів
Штати пом’якшать свою позицію з певних питань (Ст. – 2003. – № 42).
13. Ми подумали, що просто рубрика, котра вмістить лакований репортаж
про ідилію існування у дитбудинку, – це пройдений етап (ГУ. – 2003. –
4 грудня). 14. Що й казати тут (в Козельці – Л. П.) кожен метр землі –
спресована історія України, її величі, суму й надії (Ст. – 2003. – № 46).
15. Ліричним струменем альманаху є вірші українських поетів Степана
Пасічника (Харків) та Олександра Дорошенка (Санкт-Петербург)... (Ст. –
2003. – № 11).
Однозначно! Стоит вспомнить внешнюю политику Павла 1, чтобы убедиться в этом:
во внешней политике Павел I продолжает борьбу с Францией, стремившейся к господству в Европе. В 1798 г. Россия вступила в антифранцузскую коалицию в составе Англии, Австрии, Турции и Неаполитанского Королевства. Военные действия сосредоточились в Италии, Швейцарии и на Средиземном море. Русский флот под командованием Ф.Ф. Ушакова освободил от французов Ионические острова, был захвачен остров Корфу со считавшейся неприступной крепостью (1799 г.), затем с десантов французы были изгнаны из Неаполя и Рима.Суворов.
Русская сухопутная армия под командованием А.В. Суворова успешно действовала в Северной Италии. Осенью 1799 г. Павел I распорядился перебросить войска А.В. Суворова в Швейцарию на соединение с корпусом А.М. Римского-Корсакова и союзными австрийскими войсками. Русская армия во главе с 70-летним полководцем в невероятно трудных условиях преодолела перевал Сен-Готард и перешла Альпы, разбив французов у Чертова моста. Однако, из-за предательства австрийцев корпус Римского-Корсакова был разбит.
Разногласия внутри антифранцузской коалиции привели к резкому повороту во внешней поли
Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє помічати ці зміни, передавати художнім, словом романтику природи, відчувати себе її частинкою.
Дійсно, існує схожість у тому, як зростають молоді травинки чи пагінець малини і дитина. Спочатку вони маленькі та ніжні, бояться холоду і сильного вітру, життєвих незгод, але потім міцніють і стають сильними. У кожному з віршів поета наявна людина, яка є частинкою природи. Ми розуміємо, що це він сам росте із травою, з кущем малини, запрягає сонце, аби виїхати назустріч весні, іде розсіяний і босий з сонцем на плечах. Адже навіть звичайні дерева, квіти, птахи, виявляється, можуть "розповісти" дуже багато. Варто лише придивитися пильніше. І тоді квітучий кущ ромашок у саду перетворюється на зграйку дівчаток у віночках. Стара розлога тополя обабіч дороги стає задуманою бабусею, яка обгорнулася великою зеленою хустиною, а хмари в небі перетворюються на химерні фортеці, замки, на чудернацьких тварин і птахів. Варто лише частіше дивитися на все, що оточує нас на землі і на небі.
Объяснение: