Альтернативна кінцівка твору "Дивак"

Я хочу дізнатися у нього, ясновидця, про свою подальшу долю. Що мене чекає попереду? Він відповів, що я буду вигнаний з Флоренції, в безрадісних поневіряння пізнаю гіркоту чужого хліба і крутизну чужих сходів. До моєї честі, я не буду приятелювати з нечистими політичними угрупованнями, але сам собі стану партією. Наприкінці ж решт противники мої будуть осоромлені, а мене чекає тріумф. Каччагвіда і Беатріче підбадьорили мене. Закінчено перебування на Марсі. Тепер – з п’ятого неба на шосте, з червоного Марса на білий Юпітер, де витають душі справедливих. Їх свети складаються в букви, в літери – спочатку в заклик до справедливості, а потім у фігуру орла, символ правосудне імперської влади, невідомою, грішній, настраждався землі, але затвердженої на небесах. Цей величний орел вступив зі мною в розмову. Він називає себе «я», а мені чується «ми» (справедлива влада колегіально!).

ответ: Мова народу - кращий цвіт усього його духовного життя. Покоління народу проходять, але результати життя кожного покоління залишаються в мові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує всі покоління народу в одне велике історичне ціле. Вивчаючи рідну мову, дитина починає пити духовне життя й силу з рідного слова. Рідна мова незборна таїна, яка робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. Мова нам, як друг і порадник. Мова нас навчає, як учитель. І кожне її слово, немовби, виплекана квітка з неповторним ароматом, а не гіркий присмак полин трави.

Объяснение: я не знаю пока как подчеркнуть. Если что отправлю позже.