Ну що б, здавалося, життя... Просто радiй кожному дню, наче останньому, не встрягай у суперечки, та дбай про себе и ридних. Та видоме прислив"я каже, що навить у знайомому поли людину можуть чекати колюча осиння стерня або притрушений снигом узимку ривчак...Що вже казати про поле довжиною у життя. Очевидно, що просто за течиэю по морю з назвою Життя - замало. Задовольнивши первинни потреби, бильшисть людей сидить у нiрках, у насижених мисцях, у квартирах, на улюблений роботи. Але у кожного маэ бути деяка корисна для людства вцилому, але недосяжна за його життя мета, який вин присвятить якщо не всю енергию та весь час, то принаймни буде боротися за нейи до скону. И не так важливо, буде це пошук панацейи вид усих хвороб чи встановлення миру у всьому свити, розробка машини, яка даэ видповидь на будь-яке питання чи пошук позаземних цивилизаций - така мета просто маэ бути. У такому непростому житти ми маэмо прагнути ладу, и цього не зробить нихто, якщо цього не почне робити одна, здавалось би, никому не помитна, людина.
На сьомому небі від щастя. згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста аристотеля небо ділиться на сім сфер. на них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. а під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. саме туди потрапляють душі померлих. стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо».це вираз здійсненно і на землі. людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з ісусом. коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з ним.
Очевидно, що просто за течиэю по морю з назвою Життя - замало. Задовольнивши первинни потреби, бильшисть людей сидить у нiрках, у насижених мисцях, у квартирах, на улюблений роботи. Але у кожного маэ бути деяка корисна для людства вцилому, але недосяжна за його життя мета, який вин присвятить якщо не всю енергию та весь час, то принаймни буде боротися за нейи до скону.
И не так важливо, буде це пошук панацейи вид усих хвороб чи встановлення миру у всьому свити, розробка машини, яка даэ видповидь на будь-яке питання чи пошук позаземних цивилизаций - така мета просто маэ бути. У такому непростому житти ми маэмо прагнути ладу, и цього не зробить нихто, якщо цього не почне робити одна, здавалось би, никому не помитна, людина.