Б
Запитання 1
Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини
варіанти відповідей
А гори, річки, ходіння, Харків, озера
Б дитина, гірка, комаха, будинок, слово
В книга, читач, пісня, вірш, викладач
Г край, район, серце, козак, гребля
Д садочок, черешня, дерево
Запитання 2
У якому рядку всі іменники мають форму тільки множини?
варіанти відповідей
А Лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, жнива
Б думки, сестри, сім’ї, розмови, двері
В Альпи, вулиці, байки, бурі, гори
Г вишні, лелеки, долоні, пісні, Суми
Д Чернівці, міста, долини, джерела, ріки
Запитання 3
У якому рядку всі іменники мають форми і однини, і множини?
варіанти відповідей
А Білизна, височінь, доброта, глибина, заздрість
Б селянство, професура, ботвиння, сонце, косар
В фосфор, глина, золото, сало, яшма
Г книга, заєць, огірок, країна, ніс
Д читання, сум, демократизм, доцільність, лагідність
Запитання 4
Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини:
варіанти відповідей
А Мороз, вітер, берег, лебідь, мелодія
Б Сніг, знання, сіль, учнівство, учень
В Лелека, степ, стежка, колодязь, пролісок
Г Вулик, намисто, блискавка, криниця, друг
Д Казка, герой, хмарка, ранок, гриб
Запитання 5
Позначте рядок, у якому всі іменники-власні назви слід писати з великої літери і в лапках:
варіанти відповідей
А) брат Іванко, пес Рябко, кінотеатр Космос
Б) вірш Мрії, книга Джури козака Швайки, журнал Барвінок
В) цукерки Ромашка, вулиця Молодіжна, казка Попелюшка
Г) місто Рівне, байка Жаба й Віл, пісня Черемшина
Запитання 6
Позначте рядок, у якому подано іменники спільного роду:
варіанти відповідей
А) ябеда, староста, бідолаха, незграба
Б) професор, забіяка, рева, зануда
В) суддя, листоноша, роззява, лікар
Г) базіка, тренер, ледащо, нечепур
Запитання 7
Позначте рядок, у якому всі іменники є збірними:
варіанти відповідей
А) студентство, комашня, листки, шляхта
Б) корінь, листя, юнацтво, діти
В) селянство, листя, дітвора, молодь
Г) колосся, мухи, людство, птаство.
Запитання 8
Позначте рядок, у якому всі іменники – назви істот:
варіанти відповідей
А. Теля, сир, мужність, піч
Б. Кінь, друг, суддя, соловей
В. Кит, груша, море, цвіт
Г. Лев, птах, дитина, спів
Запитання 9
Позначте рядок, у якому всі іменники – збірні:
варіанти відповідей
А. Колосся, листя, насіння, парубоцтво.
Б. Молодь, каченята, квіти, школа.
В. Огудиння, веселощі, надра, хвиля.
Г. Картоплиння, садівництво, парфуми, залізо.
Запитання 10
Позначте рядок, у якому всі слова слід писати в лапках:
варіанти відповідей
А. Вулиця Слобідська, цукерки Пташине молоко, вірш Заповіт.
Б. Комбайн Нива, майдан Незалежності, село Мар’янівка.
В. Медаль За відвагу, кіностудія ім. О.Довженка, газета Шполянські вісті.
Г. Журнал Соняшник, мотоцикл Ява, магазин Мелодія.
Запитання 11
Укажіть рядок з реченням, у якому вжито збірний іменник:
варіанти відповідей
А) Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Б) Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.
В) Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
Г) А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.
Запитання 12
Лише форму множини мають обидва іменники рядка:
варіанти відповідей
А оглядини, дерева.
Б хрестини, дрова
В сутінки, вечори
Г фінанси, кредити
Д терези, виделки
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.
Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.
У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».
1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.
За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Пам’ять про Батурин жила в цій родині. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.
Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?