У нашої исторії дуже багато пам’яток .місце. Іллінська церква Свято-Ілліньского чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини, Одеса. Автори: Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі.

2 місце. Купол і розписи стелі Семінарської церкви. Пам’ятка є частиною комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, Чернівці. Автор: Юрій Клименко.


3 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Костянтин Брижниченко.

4 місце. Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст. Чернівецька область, Хотин. Автор: Антон Супруненко.

5 місце. Аккерманська фортеця XV ст. вночі, Одеська область, Білгород-Дністровський. Автор: Євген Самученко.

6 місце. Мовчанський монастир XVI–XIX ст. Путивль, Сумська область. Автор: Сергій Кошеваров.

7 місце. Арка та спуск з урвища в Куяльнику. Кінець ХІХ ст. Автор: Євген Самученко.

8 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Сергій Рижков

9 місце. Миколаївський монастир (1772–1806). Закарпатська область, Мукачеве. Автор: Максим Присяжнюк.

10 місце. "Будинок із химерами" (1901–1903), Київ. Автор: Сергій Рижков.
Слова не матеріальні, але поранити ними можна людину болючіше ніж сокирою. Тому що слова проникають в нашу душу, і від того, яку енергетику вони носять залежить душевний стан співрозмовника. Деколи бувають такі слова, які людина говорить не обдумавши, з опалу, але потім шкодує про них, так як із-за них псуються стосунки з часом навіть дуже близькими людьми. Ось тому потрібно говорити тільки після того, як зважиш всі за і проти.
У творі так само можна навести приклад і поміркувати про те, чи правильно людина вчинив чи ні, висловити свою думку. Ще можна доповнити свій твір відомим фразами і цитатами:
Деякі люди кажуть порожнім словами, тобто говорять, а не роблять. Тому перш ніж сказати, подумай, ти стримаєш своє слово, зробиш ти всі свої обіцянки?
Не буду повторюватися, але коротко скажу, що завжди треба думати і обов’язково перед тим, як хочеш щось сказати образливе, погане для оточуючих тебе людей.
За основу твори можна взяти історію з власного життєвого досвіду, адже напевно у кожного в житті бували ситуації, коли про поспішно сказаному доводилося сильно шкодувати. Почати твір можна зі вступу про те, як ви особисто розумієте значення цього виразу і змінювався його сенс для вас з плином часу. Потім викладіть ситуацію, з якою стикнулись. Закінчите висновком, до якого прийшли. Опишіть це як урок з життя, який ви неодмінно запам’ятаєте.
Я б в якості епіграфа взяла фразу язик мій-ворог мойQuot;, яка дуже добре підкреслює запропоновану тему. Адже не дарма в прислів’ях і приказках у багатьох народів велике значення надається мовчання, яке порівнюють із золотом, з чеснотою, а базіка в кращому випадку може претендувати на титул знахідки для шпигуна. Коли людина говорить те, що йому приходить у голову не замислюючись про те, що про це подумає співрозмовник і як це виглядає в його очах, великий ризик сказати якусь дурницю, і навіть серйозно посваритися з людиною. Необережно кинутої фрази можна образити, скривдити людину і особливо обережно треба говорити з представниками іншої культури, іноземцями. Перш ніж висловити якусь думку слід спершу подумки запитати себе, а чи так вона важлива і розумна, і тому часто буває, що подумавши людина сама відмовляється від початкового наміру. Але якщо слово сказано, якщо воно вилетіло, то його дійсно вже не повернеш і не впіймаєш, як горобця. І кожен напевно потрапляв у ситуацію, коли після необережно сказаного хочеться затиснути собі долонею рот, але вже пізно.
У своєму творі-міркуванні можна написати про те, що не варто кидати слова на вітер. За основу твори можете взяти прислів’я Quot;Слово – не горобець, вилетить – не поймаешьQuot;. Можна наговорити образливих слів, а потім про це Саме тому необхідно вчитися думати, а потім говорити.
У творі це мова повинна піти про те, як важливо бути людиною слова.
Ви повинні бути максимально відповідати за свої слова. Говорити правду перш за все. Не ображати своїми словами. Треба бути максимально дипломатичним. Саме такі питання варто підняти у своєму творі.
Ця робота буде ставитися до розряду творів-міркувань, коли малий сам повинен буде дати оцінку тому чи іншому своєму (йди чужого) поведінки, проаналізувати його наслідки.
Основна думка твору: правда – це добре, однак, іноді вона може не тільки боляче поранити, але й образити людину, тому при безпосередньому спілкуванні необхідно підбирати слова таким чином, щоб донести свою думку, не зачепивши при цьому нічиїх особистих почуттів. Українська мова дуже багата – завжди можна знайти слова, зрозумілі опоненту, але не б’ють по його самолюбству. Навіть в гарячій суперечці необхідно вибирати вирази, ні в якому разі не переходячи на особистості. Далі можна навести деякі приклади з життя, розповісти, як пошкодували про свої необдумані слова, або про чужих, які здалися образливими зіпсувати стосунки з людиною. Навчившись вести діалог, стежити за своєю мовою, можна стати справжнім дипломатом – це цінна якість буде вельми корисним у житті.
Ще можна зупинитися на темі Quot;кидати слова на ветерQuot; – перш ніж щось обіцяти, потрібно бути абсолютно впевненим у тому, що зможеш це виконати. Один раз оступившись, можна зіпсувати свою репутацію як людину, яка відповідає за свої слова, уславитися балаболом.
Висновок: слово не горобець, вилетить – не впіймаєш – завжди згадуємо цю мудру російське прислів’я, коли хочеться випалити перше, що приходить в голову – можливо, ця перша думка і є найвірнішою, але і е необхідно обміркувати, перш ніж вимовляти вголос.
У нашої исторії дуже багато пам’яток .місце. Іллінська церква Свято-Ілліньского чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини, Одеса. Автори: Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі.

2 місце. Купол і розписи стелі Семінарської церкви. Пам’ятка є частиною комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, Чернівці. Автор: Юрій Клименко.


3 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Костянтин Брижниченко.

4 місце. Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст. Чернівецька область, Хотин. Автор: Антон Супруненко.

5 місце. Аккерманська фортеця XV ст. вночі, Одеська область, Білгород-Дністровський. Автор: Євген Самученко.

6 місце. Мовчанський монастир XVI–XIX ст. Путивль, Сумська область. Автор: Сергій Кошеваров.

7 місце. Арка та спуск з урвища в Куяльнику. Кінець ХІХ ст. Автор: Євген Самученко.

8 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Сергій Рижков

9 місце. Миколаївський монастир (1772–1806). Закарпатська область, Мукачеве. Автор: Максим Присяжнюк.

10 місце. "Будинок із химерами" (1901–1903), Київ. Автор: Сергій Рижков.
Слова не матеріальні, але поранити ними можна людину болючіше ніж сокирою. Тому що слова проникають в нашу душу, і від того, яку енергетику вони носять залежить душевний стан співрозмовника. Деколи бувають такі слова, які людина говорить не обдумавши, з опалу, але потім шкодує про них, так як із-за них псуються стосунки з часом навіть дуже близькими людьми. Ось тому потрібно говорити тільки після того, як зважиш всі за і проти.
У творі так само можна навести приклад і поміркувати про те, чи правильно людина вчинив чи ні, висловити свою думку. Ще можна доповнити свій твір відомим фразами і цитатами:
Деякі люди кажуть порожнім словами, тобто говорять, а не роблять. Тому перш ніж сказати, подумай, ти стримаєш своє слово, зробиш ти всі свої обіцянки?
Не буду повторюватися, але коротко скажу, що завжди треба думати і обов’язково перед тим, як хочеш щось сказати образливе, погане для оточуючих тебе людей.
За основу твори можна взяти історію з власного життєвого досвіду, адже напевно у кожного в житті бували ситуації, коли про поспішно сказаному доводилося сильно шкодувати. Почати твір можна зі вступу про те, як ви особисто розумієте значення цього виразу і змінювався його сенс для вас з плином часу. Потім викладіть ситуацію, з якою стикнулись. Закінчите висновком, до якого прийшли. Опишіть це як урок з життя, який ви неодмінно запам’ятаєте.
Я б в якості епіграфа взяла фразу язик мій-ворог мойQuot;, яка дуже добре підкреслює запропоновану тему. Адже не дарма в прислів’ях і приказках у багатьох народів велике значення надається мовчання, яке порівнюють із золотом, з чеснотою, а базіка в кращому випадку може претендувати на титул знахідки для шпигуна. Коли людина говорить те, що йому приходить у голову не замислюючись про те, що про це подумає співрозмовник і як це виглядає в його очах, великий ризик сказати якусь дурницю, і навіть серйозно посваритися з людиною. Необережно кинутої фрази можна образити, скривдити людину і особливо обережно треба говорити з представниками іншої культури, іноземцями. Перш ніж висловити якусь думку слід спершу подумки запитати себе, а чи так вона важлива і розумна, і тому часто буває, що подумавши людина сама відмовляється від початкового наміру. Але якщо слово сказано, якщо воно вилетіло, то його дійсно вже не повернеш і не впіймаєш, як горобця. І кожен напевно потрапляв у ситуацію, коли після необережно сказаного хочеться затиснути собі долонею рот, але вже пізно.
У своєму творі-міркуванні можна написати про те, що не варто кидати слова на вітер. За основу твори можете взяти прислів’я Quot;Слово – не горобець, вилетить – не поймаешьQuot;. Можна наговорити образливих слів, а потім про це Саме тому необхідно вчитися думати, а потім говорити.
У творі це мова повинна піти про те, як важливо бути людиною слова.
Ви повинні бути максимально відповідати за свої слова. Говорити правду перш за все. Не ображати своїми словами. Треба бути максимально дипломатичним. Саме такі питання варто підняти у своєму творі.
Ця робота буде ставитися до розряду творів-міркувань, коли малий сам повинен буде дати оцінку тому чи іншому своєму (йди чужого) поведінки, проаналізувати його наслідки.
Основна думка твору: правда – це добре, однак, іноді вона може не тільки боляче поранити, але й образити людину, тому при безпосередньому спілкуванні необхідно підбирати слова таким чином, щоб донести свою думку, не зачепивши при цьому нічиїх особистих почуттів. Українська мова дуже багата – завжди можна знайти слова, зрозумілі опоненту, але не б’ють по його самолюбству. Навіть в гарячій суперечці необхідно вибирати вирази, ні в якому разі не переходячи на особистості. Далі можна навести деякі приклади з життя, розповісти, як пошкодували про свої необдумані слова, або про чужих, які здалися образливими зіпсувати стосунки з людиною. Навчившись вести діалог, стежити за своєю мовою, можна стати справжнім дипломатом – це цінна якість буде вельми корисним у житті.
Ще можна зупинитися на темі Quot;кидати слова на ветерQuot; – перш ніж щось обіцяти, потрібно бути абсолютно впевненим у тому, що зможеш це виконати. Один раз оступившись, можна зіпсувати свою репутацію як людину, яка відповідає за свої слова, уславитися балаболом.
Висновок: слово не горобець, вилетить – не впіймаєш – завжди згадуємо цю мудру російське прислів’я, коли хочеться випалити перше, що приходить в голову – можливо, ця перша думка і є найвірнішою, але і е необхідно обміркувати, перш ніж вимовляти вголос.
Объяснение: