Стоїть криниця при дорозі. Стара-стара, аж дерево, з якої зроблена, побіліло. Над криницею дашок, шифером обкладений, – мабуть хтось нещодавно ремонтував. Під ним і дощ перестояти можна, і від спеки голову сховати. А над дашком хрестик невеличкий приладнано. І така вона вся чепурненька, неначе капличка. Хто йде, той посміхнеться і нап’ється просто з відерця. Усяк скаже: «Дякую».
І така вона вся чепурненька, неначе капличка. Хто йде, той посміхнеться і нап’ється просто з відерця. Усяк скаже: «Дякую».