Че спишіть речення, вставляючи пропущені букви. визначте, якою формою дієслова виражені
головні члени в означено-особових реченнях.
1. люблю бл..скучий день, коли земля цвіте, пташиний хор співає і славить
у піснях тих сонце золоте (м. рильський). 2. наб..раюся сил од природи, од
сіл..c..кого повітря (м. коцюбинський). 3. не відривайтесь, люди, від з..млі,
злітаючи ліфтами в хмарочоси. не відцурайт..ся мазанок в с..лі, вони наш рід у
пеленах виносят.. (г. гайво-
ронська). 4. відчуваю землю під
запам'ятайте: в означено-особових ре-
ногами й можу, відштовхнувшись
ченнях присудок не може бути вираже-
від 3..млі, заширяти птахом над ний дієсловом минулого часу або умов-
птахами на стрімкому й пружному ного оскільки в цих формах не-
крилі (і. низовий). 5. вже третій має значення особи.
день ж..ву у лісі, годую білочку
3 руки (л. костенко). 6. народ від духовного занепаду (о. гончар).
7. іть це жит..я (о. гончар). 8. виростаємо з лагідного дотику мам..них рук
і ласкавого мам..ного слова (з журналу).
поясніть, як ви розумієте зміст третього і четвертого речень.​

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.

 Бібліотека – це дім, де живуть книги. Місце зустрічі не тільки з книгою, але й з людьми. Це місце як несподіваних, так і навмисних зустрічей.

Яке чудове місце бібліотека! Там зберігається мудрість, набута за багато років.Коли заходиш в бібліотеку, здається, ніби потрапляєш у казку.Там стільки книг!Любителям романів  дуже великий вибір. А, якщо хочеться згадати дитинство,досить прочитати казку свого дитинства. Коли я заходжу в бібліотеку, здається,що потрапила в рідне і дороге для мене місце. Я там можу відпочити, прочитати якусь цікаву книгу. Або взяти книгу додому і ,повчивши уроки, заглибившись в читання.Бібліотекарі працюють для дітей. Вони можуть порекомендувати цікаву і захоплюючу книжку.Тому мені здається, що бібліотека це одне із найкращих місць на Землі.