Рідна земля- це земля на якій ми народились, на якій ми живимо. Це наша ненька.Я дуже люблю свою батьківщину на ній я виросла.У вихідні я люблю прогулюватьсь біля стрімкого Дніпра,осіннім парком.Якщо задуматись в нас не україні стільки гарних і не звичайних міст,але нажаль багато хто з людей занепащає цю красу,коли смітить,трощіть усе що бачить,але сам нічого для матінки природи не зробив.Якби що суботи хочаб десять людей збиралось порибирати парк,побілити дерева,зробити годівнички для пташок, наша люба Батьківщина була б ще прикрасніше Любі друзі бережіть природу.
В прекрасному царстві, в чудовій державі, жила-була Природа. Вона дуже любила Ранню Весну. Та й як не любити її! Після холодних морозних ранків, ніжний подих Весни навівало на Природу солодке заспокоєння. Природа посміхалася і розквітала. А ще вона слухала різні звуки. Взимку-то Природа жила в тиші. Але ось навесні... Бадьорить звучання капелі, срібне дзюрчання струмка, святкові звуки птахів – так мало в світі звуків! Все йшло до того, що настане тепло, і Природа змінить свій непоказний зимовий наряд на пишне легке вбрання. Але раптом...Хуртовини та морози повернулися. Холодні вітри знов відчули свою силу. — Ах ти, обманщиця, Рання Весна! – сказала Природа. Тільки я налаштувалася на весняне тепло, а ти знову пустила Зиму на поріг? І тут заговорило Сонечко. — Не ображайся, Природа, на Ранню Весну. Вона завжди така, зі своїми витівками. То погреет, то приморозить. Немає у неї ще поки силушки потрібною. Зачекай трохи, і благодатне тепло не змусить себе чекати!
Природа посміхалася і розквітала. А ще вона слухала різні звуки. Взимку-то Природа жила в тиші. Але ось навесні...
Бадьорить звучання капелі, срібне дзюрчання струмка, святкові звуки птахів – так мало в світі звуків!
Все йшло до того, що настане тепло, і Природа змінить свій непоказний зимовий наряд на пишне легке вбрання. Але раптом...Хуртовини та морози повернулися. Холодні вітри знов відчули свою силу.
— Ах ти, обманщиця, Рання Весна! – сказала Природа. Тільки я налаштувалася на весняне тепло, а ти знову пустила Зиму на поріг?
І тут заговорило Сонечко.
— Не ображайся, Природа, на Ранню Весну. Вона завжди така, зі своїми витівками. То погреет, то приморозить. Немає у неї ще поки силушки потрібною. Зачекай трохи, і благодатне тепло не змусить себе чекати!