Довіра - це коли ти падаєш у руки людині без усякого страху, бо знаєш, вона обов*язково тебе зловить. Довіра - це коли маленька дитина дозволяє взяти себе за руку; це коли ти впевнений, що справжній твій друг ніколи не покине тебе, навіть якщо це буде стосуватися чогось важливого у його житті.
Довіра є тоді, коли ти виконуєш поради близької людини тому, що ти впевнений у ній - вона ніколи не підводила тебе. Довіра базується на позитивному досвіді, який ти пережив з тою чи іншою особою. Вона не приходить за лічені хвилини, зовсім ні. Довіра формується через вчинки, які накопичилися із часом. І цими вчинками не є, скажімо, обман, неповага, вибухи негативних емоцій чи нестриманість. Усе навпаки, коли у тобі присутній здоровий глузд, ти вмієш берегти таємниці, допомагаєш у біді потребуючим, у твоєму характері присутні такі риси як терпіння і надійність, тоді люди тягнуться до тебе, прагнуть твого оточення та дослухаються до твоїх порад. Тоді люди тобі довіряють. Але є одне "але". Довіру набагато легше втратити ніж завоювати.
Якщо для тебе важливо, аби тобі хтось довіряв, потрібно працювати над своїм характером та ні в якому випадку не брехати.
Сьогодні, не всім вірити, довіряти та відкривати свою душу не є чимось надприродним. Люди стали корисливими. Проте, це не означає, що ми маємо віддалитися від суспільства та бути замкнутим у собі і нікому нічого не розповідати.Завжди потрібно оцінювати ситуацію, в якій ти перебуваєш. Але найголовніше з ким.
Роби висновки щодо людей самостійно. Ніколи не став негативний діагноз тому, що тобі так інші сказали. В кожного своє бачення ситуації. Одним словом, довіряй тоді, коли впевнений в людині, коли є багаж знань про її справжню сутність, але пам'ятай, вчаться на помилках, тому, якщо "обпікся", не картай себе за це. Продовжуй жити, та радій, тепер ти маєш досвід
Довіра - це коли ти падаєш у руки людині без усякого страху, бо знаєш, вона обов*язково тебе зловить. Довіра - це коли маленька дитина дозволяє взяти себе за руку; це коли ти впевнений, що справжній твій друг ніколи не покине тебе, навіть якщо це буде стосуватися чогось важливого у його житті.
Довіра є тоді, коли ти виконуєш поради близької людини тому, що ти впевнений у ній - вона ніколи не підводила тебе. Довіра базується на позитивному досвіді, який ти пережив з тою чи іншою особою. Вона не приходить за лічені хвилини, зовсім ні. Довіра формується через вчинки, які накопичилися із часом. І цими вчинками не є, скажімо, обман, неповага, вибухи негативних емоцій чи нестриманість. Усе навпаки, коли у тобі присутній здоровий глузд, ти вмієш берегти таємниці, допомагаєш у біді потребуючим, у твоєму характері присутні такі риси як терпіння і надійність, тоді люди тягнуться до тебе, прагнуть твого оточення та дослухаються до твоїх порад. Тоді люди тобі довіряють. Але є одне "але". Довіру набагато легше втратити ніж завоювати.
Якщо для тебе важливо, аби тобі хтось довіряв, потрібно працювати над своїм характером та ні в якому випадку не брехати.
Сьогодні, не всім вірити, довіряти та відкривати свою душу не є чимось надприродним. Люди стали корисливими. Проте, це не означає, що ми маємо віддалитися від суспільства та бути замкнутим у собі і нікому нічого не розповідати.Завжди потрібно оцінювати ситуацію, в якій ти перебуваєш. Але найголовніше з ким.
Роби висновки щодо людей самостійно. Ніколи не став негативний діагноз тому, що тобі так інші сказали. В кожного своє бачення ситуації. Одним словом, довіряй тоді, коли впевнений в людині, коли є багаж знань про її справжню сутність, але пам'ятай, вчаться на помилках, тому, якщо "обпікся", не картай себе за це. Продовжуй жити, та радій, тепер ти маєш досвід
Объяснение: