Дієприслівники є в кожному реченні, ОКРІМ Виберіть одну відповідь:
Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень:
здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи, водоспадами ллється витка квасоля, пливуть ясночолі соняшники.
Опам’ятавшись, князь звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти
безцінний дар.
Та чи можна відшукати слово, щоб назвати те, що тріпоче під лівим крилом журавля і веде його тисячоверстя до рідного гнізда?
Струшуючи пилок з екзотичних квітів, метелик перелітав від кущика до кущика.

                                               Діти у лісі.
 Наталка, Миколка і Василько пішли до лісу. Раптом Наталка почула якийсь звук. Вона покликала своїх друзів та вони разом пішли в ту сторону.
Коли діти підійшли ближче, то побачили струмок. Але він дзюрчав все тихіше й тихіше. На початку струмка була гора каміння. У дітей із собою були відерце, дві лопати і граблі.
Наталка, Василько й Миколка прибрали каміння і дали шлях водяному потоку. В ньому заіскрилась чиста вода і почала вибігати срібним струмочком.
Ось так діти врятували джерело.

найдено здесь http://shcoly.ucoz.net/forum/32-36-1

Останнім часом слово "герой" стали частіше вживати. Ним називають і пожежника, який виніс дитя з палаючої будівлі і вчителя, який дарує свої знання й душевне тепло дітям протягом усього життя, і лікаря, і воїна-захисника... Хто ж насправді гідний цього виского звання - герой?

Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожер­твувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найви­щим виявом людяності.

По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким власти­ві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й відда­ти своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яск­равих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із най­кращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за до свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.

По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особли­вих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникну­ти таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неми­нучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Не­бесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої до

Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він по­требує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це власти­во тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жер­товності.