Д/З Складне речення з різними видами зв’язку Вкажи, яка схема відповідає реченню. 1. Таке життя в нас, думав Іван Балко, що порпаєшся в паперах, про шматок хліба турбуєшся, щось відстоюєш, проти чогось борешся, а в цей час помимо нас, людей, мимо наших клопотів, сварок і гризот проходить прекрасне життя природи, не помічене нами, зневажене. (Є. Гуцало) А [ ], [ ], (що ), а [ ]. Б [ ], (що ), [ ], [ ], а [ ]. В [ ], (що ), а [ ], [ ]. Г [ ], (що ), а [ ]. 2. Здавна паління вважали за шкідливу звичку, проте останні досягнення біології цю думку спростували: паління — небезпечна, важко виліковна хвороба. А [ ], (проте ): [ ]. Б [ ], проте [ ]: [ ] - [ ]. В [ ], [ ]: [ ]. Г [ ], проте [ ]: [ ]. Перепиши речення, накресли схеми. 1) Приснились мальви за старим порогом, що нахилились на мої дороги, і прилетіли, мов сумні хмарини, до рідного вікна далекії тривоги. 2) Зустрінемось, де осінь ще теплиться, хоч холод їй ще дивиться до віч, і мовчки подивуємося: листя так рано облітає цьогоріч. 3) А на заплаві спали ще човни, і при дорозі ще дрімали верби, стояла тиша від землі до неба, вбираючи всі пахощі весни.

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама  дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

                                              Мамині руки
 Руки матусі - самі ніжні, самі лагідні в світі руки. Нас, немовлят, вони носили, перевдягали, давали сили, щоб ми росли здоровими,  захищали  завжди, пригортали до себе в дні хвороби, холодні дні,  пестили і втішали після всих негараздів та синців. Мамині руки чудово готують, ніжно вкривають ковдрою перед сном. Вони завжди для мене теплі. Це, мабуть, тому що в її руках вся любов до нас. 
         Дякую тобі, моя люба матуся. Цілую твої ніжні руки!