Дати характеристику підрядних речень (за схемою). 1. у долині, поміж горами, де розсипались хатки, на городі під чинарами я угледів нагі (о.олесь). 2. живе лиш той, хто не живе для (в.симоненко). 3. люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (в.сосюра). 4. за честь і правду все віддай, коли ти любиш рідний край! (м.вороний). 5. як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (д.павличко). 6. а де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і (о.олесь). 7. нагромаджені протягом століть знання і практичний досвід передаємо ми дітям, внукам, щоб забезпечити постійний зв’язок між поколіннями (з 8. у народі часто жінок називають берегинями, бо вони не згаснути хатньому вогнищу (в.скуратівський). 9. уже настільки втомлена душа, що їй не навіть слово (т. севернюк). 10. ще не прийшла весна, хоч вже гримлять потоки (о. олесь). 11. погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли (г.тютюнник). 12. проміння місяця ламалося в хвилі, блищало, миготіло, наче хтось сипонув з мішка на воду блискучими іскрами (і.нечуй-левицький).
Р. п'ятсот тридцяти п'яти; п'ятсот тридцять п'ятого;
Д. п'ятистам тридцятьом п'ятьом; п'ятсот тридцять п'ятому;
З. //-// н.в.; //-// н.в
О. п'ятьмастами тридцятьма п'ятьма; п'ятсот тридцять п'ятим;
М. на п'ятистах тридцяти п'яти; на п'ятсот тридцять п'ятому.
Н. шістнадцять; шістнадцятий
Р. шістнадцяти; шістнадцятого
Д. шістнадцятьом; шістнадцятому
З. //-// н.в
О. шістнадцятьма; шістнадцятим
М. на шістнадцятьох; на шістнадцятому
Н. двадцятитисячний
Р. двадцятитисячного
Д. звадцятитисячному
3. //-// н.в
О. двадцятитисячним
М. на двадцятитисячному
2.а)
3.в)
4.а)
5.б)
6.в)
7.б)
8.б)
9. Реч-складне, складносурядне, окличне, протиставне, розповідне
1 част- розповідне, просте, двоскладне, повне, поширене, не ускладнене
2 част- розповідне, окличне, просте,, неповне, поширене, односкладне
10. А місяць усе більше і більше заворожує ліси, і вони, як скам’яніле море, стоять під тихим світлом, ждучи весни. Давно Шевченко серцем пломенів, але ще й досі кожен припадає до джерела його вогненних слів. Ще холодом закуто віти клена й заметами заметено кущі.
Мине холодна ніч, і сонце на світанку повернеться назад. Ще один такий день- і вода здійме ту кригу вгору. Тут витає слава безіменна і співає жайвором душа.