Кожного року прилітає в наш край на своїх різнобарвних крилах осінь – чарівниця. Візьме вона чарівний пензлик у руку, проведе ним разочок по однотонних зелених листочках, і вмить заграють вони різними кольорами! Жовтий, червоний, помаранчевий, багряний, золотий! Навіть вогняний! Коли я восени проходжуюсь поміж дерев, в мене створюється враження, немов би я потрапив у якусь різнобарвну картинку з дитячої розмальовки. Недивно що цю чарівну пору року так часто зображують художники на своїх картинах. От і український художник Федір Федорович Манайло не втримався, та й написав картину «Золота осінь». Аби назавжди залишити нащадкам неповторний витвір природи. На картині зображений ліс, до частини якого вже встигла доторкнутися могутня чарівниця. Але більшість дерев ще зелені. Судячи з цього, можна впевнено сказати, що на картині зображена рання осінь. Дивлячись на полотно, в мене виникає відчуття спокою і затишку. Скоріш за все, це через кольори цієї картини. На полотні переважають барви теплих тонів. На передньому плані картини можна побачити декілька білокорих берізок, які схилившись одна до одної, перешіптуються про щось цікаве. Поруч із ними визирають багряні гілочки кущів, що підслуховують розмову берізок. Трохи правіше тече кудись тиха ріка – мрійниця. А сонні береги, що її оточують, вже вкрилися пожовклою травою та золотим листям. На задньому плані видніються сільські хатинки. Мабуть, це село сховалося у лісі, серед могутніх дубів, що височіють трохи далі. І лише його краєчок наважився визирнути з під свого надійного укриття. А за могутніми дубами, що ховають під собою село, височіють величезні карпатські гори, які напевно захищають це чудове місце від холодних північних вітрів. У верхній частині картини ми бачимо світло-синьо-сіре небо. З якого ледве зривається дрібний осінній дощик. Сама по собі картина спокійна, але в той же час вона рясніє життєрадісними світлими барвами. Дивлячись на картину "Золота осінь", глядач мимоволі проймається глибоким почуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини високої насолоди прекрасним.
Опис картини "Золота осінь у Корелии" В. В. Мєшкова Картину «Золота осінь у Карелії» намалював В. В. Мєшков. Тут зображений осінній пейзаж. На передньому плані я бачу коло каменів валунів. Вони схожі на сім'ю, що намагається триматися разом, але все-таки один камінь небагато відсторонився. Чагарник, що втратив майже всі свої листочки, невеликі берізки з яскраво-жовтим листям, червонуваті осинки й високі, вихідні навіть за верхній край картини, суворі й зелені сосни, єдині не змінили колір. Ліворуч видний фрагмент опушки, на ній так само розкидані невеликі камені Задній план не так великий. На правій половині картини великий достаток дерев з жовтим осіннім листям. Через цю гущавину не видно лінії обрію. А в лівій половині картини є на що подивитися. Тут художник запам'ятав ланцюг озер. У них відбивається похмуре, біло-сіре небо. На ближньому березі кілька дерев. Те, що перебуває за озером не дуже чітко видно, але розглянути можна, що на тім бережу розташований невеликий лісочок, а левее ліс уже густіше. Ну а на обрії праворуч-чисте поле, а ліворуч видні верхівки дерев. Художник скористався дуже гарною колірною гамою. Усе дерева жовті, крім сосон, а трава зеленная з жовтим відтінком. Я торік бачив щось подібне, але без озера. Це було на горі нашого міста. Удалині виднілася безліч дерев, і вони були все з жовтим листям, але тільки розкидистий клен стояв з темно-червоним листям, це було дуже красиво. У цієї картини є одна особливість. Це подовжений горизонтальний формат полотна. Я думаю це зроблено для того, щоб якнайбільше передати поетичність ландшафту. Адже коли ми хочемо сфотографувати людини цілком, те перевертаємо фотоапарат по вертикалі, а якщо гарний вид з висоти, то по горизонталі. Я думаю, за цією картиною ховається якийсь зміст, а саме те, що із приходом холодів не потрібно розбудовуватися й згадувати ті літні дні, а потрібно дивуватися й просто насолоджуватися осінньою красою нашої природи. Дивно, але побачивши картину "Золота осінь у Карелії" у перший раз, вона мені не запам'яталася, а от після того як я написав твір, мені ця картина дуже сподобалася
