Загальноприйняте правило: треба змінити слово або підібрати спільно- кореневе так, щоб ненаголоиіений го лосний став наголошеним. Вимова Написання /є/-* 1 * 1 [ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и [ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а [ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о [ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х [ и ] — [ І Ґ ] [в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й [ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а [ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня [ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о УВАГА! Але це правило ми не можемо застосувати до дієслів, у яких відбувається чергування е — и: беру — зб и р а ти .__
Українсько-московська війна Звістка про укладення Гадяцького договору була причиною початку відвертої війни між Україною і Москвою. Цар Олексій Михайлович видав грамоту до всього українського народу, в якій оголосив гетьмана Ви-говського зрадником. У свою чергу гетьман розіслав маніфест до всіх європейських держав, сповіщаючи про розрив із Москвою та його причини.
У цей же час починаються воєнні сутички між українським і московським військами. Ще в серпні 1658 р. брат гетьмана Данило Виговський зробив спробу визволити Київ від московитів, але вона виявилася невдалою. Навесні 1659 р. 100— 150-тисячна московська армія вирушила на Україну, руйнуючи все на своєму шляху, її зупинив ніжинський полковник Григорій Гуляницький, який за підтримки міщан витримав у Конотопі більше ніж двомісячну облогу, маючи всього близько 5 тис. вояків. На до обложеним вирушив І.Виговський зі своїм військом та допоміжними силами німців, поляків, сербів, молдаван — всього близько 60 тис. чол. — та 40-тисячною татарською ордою. 8 липня 1659 р. відбулася Конотопська битва, в якій московська армія була розбита. Згідно з даними сучасного дослідника Ю.Мицика, тут загинуло 40 тис. царського війська, а 15 тис, у т. ч. півсотні воєвод, були взяті в полон. Гетьман втратив 4 тис. козаків та 6 тис. кримських татар.
Поразка в Конотопській битві викликала в Москві велику тривогу. Визначний російський історик С.Соловйов так описав ці події: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 pp., загинув у один день, і ніколи вже після того цар московський не мав змоги вивести в поле таке блискуче військо. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив на Москву». Цар звелів готуватися до оборони і навіть сам наглядав за земляними роботами. До Москви почали прибувати біженці, поширювалися чутки, що цар виїде за Волгу в Ярославль.
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__
У цей же час починаються воєнні сутички між українським і московським військами. Ще в серпні 1658 р. брат гетьмана Данило Виговський зробив спробу визволити Київ від московитів, але вона виявилася невдалою. Навесні 1659 р. 100— 150-тисячна московська армія вирушила на Україну, руйнуючи все на своєму шляху, її зупинив ніжинський полковник Григорій Гуляницький, який за підтримки міщан витримав у Конотопі більше ніж двомісячну облогу, маючи всього близько 5 тис. вояків. На до обложеним вирушив І.Виговський зі своїм військом та допоміжними силами німців, поляків, сербів, молдаван — всього близько 60 тис. чол. — та 40-тисячною татарською ордою. 8 липня 1659 р. відбулася Конотопська битва, в якій московська армія була розбита. Згідно з даними сучасного дослідника Ю.Мицика, тут загинуло 40 тис. царського війська, а 15 тис, у т. ч. півсотні воєвод, були взяті в полон. Гетьман втратив 4 тис. козаків та 6 тис. кримських татар.
Поразка в Конотопській битві викликала в Москві велику тривогу. Визначний російський історик С.Соловйов так описав ці події: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 pp., загинув у один день, і ніколи вже після того цар московський не мав змоги вивести в поле таке блискуче військо. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив на Москву». Цар звелів готуватися до оборони і навіть сам наглядав за земляними роботами. До Москви почали прибувати біженці, поширювалися чутки, що цар виїде за Волгу в Ярославль.