До ть будь ласка 4.) Прочитайте текст і виконайте завдання. Угорщина кавова країна. На межі ХІХ-ХХ століть у кав'ярнях Будапешта кипіло
життя богеми, і якщо кому-небудь потрібно було знайти в місті відомого письменника або
художника, для цього варто було знати не домашню адресу особи, а кав'ярню, яку вона
відвідує. Кав'ярні були ніби клубами, де люди жили активним громадським життям, тут зби-
ралися найяскравіші особистості, іноді саме в кав'ярнях починалися важливі події угорської
історії. Сучасні заклади мають зовсім інший вигляд, але в столиці Угорщини залишилися
кав'ярні, котрі зберегли атмосферу минулих часів.
Кав'ярня «Централь» одна з найдавніших у Будапешті, побудована у віденському сти-
лі, заснована 1880 року. Тут донині намагаються зберегти атмосферу початку ХХ століття:
величезні вікна, латунні світильники та чорнильниці... Щодня в кав'ярні лунає жива гра на
фортепіано. Тут можна не тільки випити доброї кави з тістечком, а й поїсти.
Кав'ярня «Мувес» відома з 1898 року, розташована в центрі «театрального району»
Будапешта, поруч із будівлею Опери. Інтер'єр цієї кав'ярні з позолоченими барельєфами та
рамами картин, великими дзеркалами й мідними ручками дверей подібний до салону ХІХ сто-
ліття. Сюди полюбляють заходити музиканти, актори й інші діячі мистецтва. У першому залі
завжди гамірно й багатолюдно, але в другому є затишні куточки, де можна усамітнитися за
чашкою кави з тістечком.
Кафе-кондитерська «Нью-Йорк» розміщена на першому поверсі однієї з найбільш імпозант-
них і значних будівель Будапешта колишнього палацу «Нью-Йорк», а нині готелю «Люкс».
Цей заклад був популярним місцем серед письменників і редакторів: тут редагували найвпли-
вовіші газети того часу. Після Другої світової війни знаменита кав'ярня занепала, а її при-
міщення використовували для магазину спортивних товарів. Проте пізніше кав'ярню було
відреставровано та відновлено у своїй первозданній пишноті (За А. Мінком).
А. Випишіть складні речення з різними видами зв'язку.
Б. Побудуйте схеми цих речень,
у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку.
як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.
якщо з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.
людина має бути чемною, якщо хоче добре жити серед людей. кожна людина постійно спілкується з іншими. цього уникнути не можна, якщо не жити десь на безлюдному острові. якщо люди не будуть дотримуватися правил поведінки та норм ввічливості, життя у сучасному місті перетвориться на суцільний стрес для всіх. люди будуть безперервно лаятися один з одним, бо людей багато, і завжди у натовпі знайдеться людина, у якої, наприклад, поганий настрій. якщо людина добре вихована, то вона цього не покаже. але якщо людина погано вихована і не поважає інших, то безумовно виникне конфлікт. тому людям треба бути ввічливими і чемними, щоб добре спілкуватися один з одним, бо хамів ніхто не любить і не поважає.