До ть, будь ласка! Потрібно накреслити схему речення Я знову був тут, на своїй горі, під дубом, міцним, хоч і старим, і, здавалося, все було, як у дитинстві: спокійною лавою, як крапки на пригірках, густі й білі, розгорталися отари овець; зривався зі скелі водоспад, осліплюючи очі білизною киплячої піни; м’яко спускалося вечірнє сонце, велике, тепле, чіпляючись променями за хмару; одинокий вершник на огнистому горизонті скакав, здавалось, за ним – йому рукою подати до сонця – і теж поринав у сутінки.
Прийменник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша
(Іван Нечуй-Левицький , "Кайдашева сім"я")