"Дивіться, дивіться! Хтось іде!" "Цікаво стежити за цим мислителем і витівником, за цим континентом образності..." "О, а хіба ти забув: підемо дивитись, як сонце сходить." "Ти ж просив, щоб тебе збудили. Вставай." "Ну, скажи, Андрію, коли висушить мене праця та негода, чи буду любою для того, що спокусився красою?" И со словами автора: У цілого війська девіз був один: "За волю, за рідну країну!" «Скинься, рибо», — думаю, — скидається риба (О. Довженко). «Ось я йду!» — обізвалась Зима. Гість каже: “Ніби ти сонце, щоб усіх обігріти?” “Самі, чи що, падають у воду?”— спитав я «Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?»
На мою думку людина властива мріяти . У своїх фантазіях ми бачимо себе кращими , розумнішими, щасливішими тобто ідеальними, звичайно в крашому і реалізованішому місті. І з деяким часом ми занепадаємо духом і урешті-решт, ми відмовляємось від мрій.
По-перше мрія - це усе ваше життя без мрій ми немодимо собі уявити які ми є, можимо жити у більш реалізованому місті.
По-друге для кожного з нас мрія це шось шо дає вам жити ,любити і страждати . Страждаєте ви від тогр чого незмогли досягнутися, у своєму житті хоча мріяли но не вірили у власні сили.
У мене в житті була така ситуація коли я невірила у мрії. На данний час я віру в мрії, а знаєте чому, просто здійснилася моя мрія про яку я довго мріяла тільки я щаслива що мрії збуваютьс потрібно вірити в це без віри нічого нездійсниться.
Одже вірже у мрії і незападайте духом . Мрія це життя ,ваша фантазія вас непідводить ви можете здійснювати свої мрії для кожного з нас це не легко, але ми сильні і справимося ,леше вірте у власні сили. І ваші мрії незабаром здійсняться.
"Цікаво стежити за цим мислителем і витівником, за цим континентом образності..."
"О, а хіба ти забув: підемо дивитись, як сонце сходить."
"Ти ж просив, щоб тебе збудили. Вставай."
"Ну, скажи, Андрію, коли висушить мене праця та негода, чи буду любою для того, що спокусився красою?"
И со словами автора:
У цілого війська девіз був один: "За волю, за рідну країну!"
«Скинься, рибо», — думаю, — скидається риба (О. Довженко). «Ось я йду!» — обізвалась Зима.
Гість каже: “Ніби ти сонце, щоб усіх обігріти?”
“Самі, чи що, падають у воду?”— спитав я
«Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?»
На мою думку людина властива мріяти . У своїх фантазіях ми бачимо себе кращими , розумнішими, щасливішими тобто ідеальними, звичайно в крашому і реалізованішому місті. І з деяким часом ми занепадаємо духом і урешті-решт, ми відмовляємось від мрій.
По-перше мрія - це усе ваше життя без мрій ми немодимо собі уявити які ми є, можимо жити у більш реалізованому місті.
По-друге для кожного з нас мрія це шось шо дає вам жити ,любити і страждати . Страждаєте ви від тогр чого незмогли досягнутися, у своєму житті хоча мріяли но не вірили у власні сили.
У мене в житті була така ситуація коли я невірила у мрії. На данний час я віру в мрії, а знаєте чому, просто здійснилася моя мрія про яку я довго мріяла тільки я щаслива що мрії збуваютьс потрібно вірити в це без віри нічого нездійсниться.
Одже вірже у мрії і незападайте духом . Мрія це життя ,ваша фантазія вас непідводить ви можете здійснювати свої мрії для кожного з нас це не легко, але ми сильні і справимося ,леше вірте у власні сили. І ваші мрії незабаром здійсняться.