Рано чи пізно кожен з нас замислюється про своє призначення і місце в світі. Іноді це відбувається в юності, а іноді люди проживають життя, не замислюючись, і в старості пожинають плоди безглуздо прожитих років. Мені здається, що думати про своє призначення важливо і потрібно, адже від цього може залежати доля. Пошуки себе і свого місця в світі – завдання непросте, однак, чим раніше людина починає замислюватися про це, тим краще. Місце в світі – це, насамперед, професія. Я вирішила стати вчителем, тому що саме в цій професії я зможу відчувати, що приносять реальну користь. У сучасному світі дітям часто бракує любові, живого людського спілкування, грамотного ради. Нинішні батьки потопають у власних щоденних турботах, і часто їм не до дітей. Я впевнена, що школа може впоратися з цією проблемою. Хороший вчитель – це не тільки викладач певної дисципліни, але ще друг і наставник. Тому так важливо давати дітям тепло й увагу, у першу чергу. Кожна людина прагне до гармонійного життя, нехай навіть несвідомо. Однак гармонію кожен уявляє по-своєму. Я вважаю, що важливо реалізувати себе у всіх сферах життя, тому в майбутньому мені б хотілося створити сім'ю і виховати хороших дітей. Таким чином, питання про пошук свого місця в житті – питання дуже складне, і може знадобитися дуже багато часу, щоб відповісти на нього. При цьому очевидно, що варто замислюватися про такі речі, щоб згодом не довелося каятися в своєму бездіяльності або гірких помилок, скоєних в поспіху. Для себе я вирішила, чого хочу і до чого варто прагнути. Сподіваюся, що обставини будуть складатися сприятливо, і моє життя буде цікавою, насиченою і гармонійною.
Охорона птахів. Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичай-но корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів пта-хів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкіс-ними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - тре-ба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища. В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких зане-сено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхньо-го проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає пта-хам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку. Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають. З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни по-лювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього роз-множення. Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при ка-федрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення. Особливості органів кровообігу системи травлення птахів. Травна система птахів починається дзьобом. Дзьоби у різ-них видів птахів розрізняються за формою та розмірами, їхня форма свід-чить про характер живлення птахів. Зубів у них немає, тому подрібню-вати їжу вони можуть дзьобом. Хижі птахи, наприклад, своїм гачкоподібним дзьобом розривають здобич на дрібні шматки, які проковтують. Більшість птахів проковтує свою їжу цілою. У ротовій порожнині міститься язик, до неї відкриваються протоки слинних залоз. Наприклад, дятел за до свого язика, що досить далеко висувається і має гострий твердий кінець, дістає комах та їхніх личинок із довгих ходів, які вони роблять у деревині. Слина не тільки змо-чує їжу і сприяє її проходженню до стравоходу, але й бере участь у трав-ленні, оскільки містить деякі травні ферменти. Змочена слиною їжа з ротової порожнини переходить до стравоходу. У ньому є характерне для птахів розширення - воло. У волі їжа деякий час затримується і розмочується. Це важливо для тих птахів, які спожи-вають тверді корми (напр., зерно). У голубів у спеціальних залозах вола під час годування пташенят утворюється так зване „пташине молоко” - піниста білкова маса. Саме нею птахи годують своїх пташенят. Багато птахів (напр., мартини, баклани, пелікани) у своєму волі переносить їжу з місць годівлі до свого гнізда пташенятам. Із вола їжа потрапляє по нижній частині стравоходу до шлунка. Шлунок птахів складається з двох відділів. Спочатку їжа надходить до залозистого шлунка. У ньому до їжі додається шлунковий сік, який забезпечує подальше її перетравлення. Із залозистого шлунка їжа потрап-ляє до м'язового шлунка. Він має товсті м'язові стінки, а його поверхня вкрита зроговілою шорсткою плівкою. Завдяки скороченню м'язів стінок шлунка, його шорсткому внутрішньому покриттю та камінцям, які проков-тують птахи, їжа, змочена травним соком, перетирається до кашоподібно-го стану.
Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичай-но корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів пта-хів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкіс-ними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - тре-ба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.
В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких зане-сено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхньо-го проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає пта-хам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.
Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.
З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни по-лювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього роз-множення.
Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при ка-федрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення.
Особливості органів кровообігу системи травлення птахів.
Травна система птахів починається дзьобом. Дзьоби у різ-них видів птахів розрізняються за формою та розмірами, їхня форма свід-чить про характер живлення птахів. Зубів у них немає, тому подрібню-вати їжу вони можуть дзьобом. Хижі птахи, наприклад, своїм гачкоподібним дзьобом розривають здобич на дрібні шматки, які проковтують. Більшість птахів проковтує свою їжу цілою.
У ротовій порожнині міститься язик, до неї відкриваються протоки слинних залоз. Наприклад, дятел за до свого язика, що досить далеко висувається і має гострий твердий кінець, дістає комах та їхніх личинок із довгих ходів, які вони роблять у деревині. Слина не тільки змо-чує їжу і сприяє її проходженню до стравоходу, але й бере участь у трав-ленні, оскільки містить деякі травні ферменти.
Змочена слиною їжа з ротової порожнини переходить до стравоходу. У ньому є характерне для птахів розширення - воло. У волі їжа деякий час затримується і розмочується. Це важливо для тих птахів, які спожи-вають тверді корми (напр., зерно). У голубів у спеціальних залозах вола під час годування пташенят утворюється так зване „пташине молоко” - піниста білкова маса. Саме нею птахи годують своїх пташенят. Багато птахів (напр., мартини, баклани, пелікани) у своєму волі переносить їжу з місць годівлі до свого гнізда пташенятам. Із вола їжа потрапляє по нижній частині стравоходу до шлунка.
Шлунок птахів складається з двох відділів. Спочатку їжа надходить до залозистого шлунка. У ньому до їжі додається шлунковий сік, який забезпечує подальше її перетравлення. Із залозистого шлунка їжа потрап-ляє до м'язового шлунка. Він має товсті м'язові стінки, а його поверхня вкрита зроговілою шорсткою плівкою. Завдяки скороченню м'язів стінок шлунка, його шорсткому внутрішньому покриттю та камінцям, які проков-тують птахи, їжа, змочена травним соком, перетирається до кашоподібно-го стану.