Н. в. двісті шістдесят три статті, чотириста дев'ятнадцять лікарень, дев'яносто сім ночей Р. в. двохсот шістдесяти трьох статей, чотирьохсот дев'ятнадцяти лікарень, дев'яноста семи ночей Д. в. двоста шістдесяти трьом статтям, чотирьохста дев'ятнадцяти лікарням, дев'яноста семи ночам Зн. в. двісті шістдесят три статті, чоитриста дев'ятнадцять лікарень, дев'яносто сім ночей Ор. в. двохста шістдесяти трьома статтями, чотирмастами дев'ятнадцяти лікарнями, дев'яноста семи ночами М. в. у двохста шістдесяти трьох статтях, у чотирьохстах дев'ятнадцяти лікарнях, у дев'яноста семи ночах
Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах золотої пшениці.
Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю.
Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Морозенка, Залізняка, Гонга, Наливайка. Від сили та відваги козацької не раз дрижав, стогнав, трясся Босфор, а в Скутарі хурдигу розбивали та кайдани ламали.
Славна ти, моя Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава.
Р. в. двохсот шістдесяти трьох статей, чотирьохсот дев'ятнадцяти лікарень, дев'яноста семи ночей
Д. в. двоста шістдесяти трьом статтям, чотирьохста дев'ятнадцяти лікарням, дев'яноста семи ночам
Зн. в. двісті шістдесят три статті, чоитриста дев'ятнадцять лікарень, дев'яносто сім ночей
Ор. в. двохста шістдесяти трьома статтями, чотирмастами дев'ятнадцяти лікарнями, дев'яноста семи ночами
М. в. у двохста шістдесяти трьох статтях, у чотирьохстах дев'ятнадцяти лікарнях, у дев'яноста семи ночах
Україна... В цьому слові і смуток, і жаль, і біль, і недоля, і краса, і праця, і боротьба за волю, і воля, і боротьба за кращу долю.
Мужніми захисниками моєї землі були козаки. Згадаймо напади турків, татар, польської шляхти. І виникають в уяві образи Байди (Дмитро Вишневенький), Морозенка, Залізняка, Гонга, Наливайка. Від сили та відваги козацької не раз дрижав, стогнав, трясся Босфор, а в Скутарі хурдигу розбивали та кайдани ламали.
Славна ти, моя Україно, гетьманськими іменами. Високоосвічені мужі навої країни... Це і П. Сагайдачний, який не тільки боронив свою землю, а й дбав про освіту і культуру в Україні, заснував Києво-Могилянську академію. Вперше почав згуртовувати українців, щоб називатися народом, гетьман Богдан Хмельницький. У цьому його невмируща слава.