Коли настала справжня зима, почалися приморозки, які не лише гарно малювали на шибках вікон, але і щипав за щоки. Небо було чисте,проте десь на обрії виднілися хмари, які, якщо б не вітер, що дув в протилежну сторону, вже накрили б наше село. Коли тяжко було на душі, коли смуток полонив розум, коли я не знав, куди тікати від тужливих дум, перед очима ставала мати, яка, як у дитинстві, гладила мене по голівці.
