У наш час мобільні телефони є майже у кожного. Це дуже зручно, адже вони дають можливість розмовляти з родичами, друзями в будь-який момент часу, незалежно від відстані. Раніше, коли мобільних телефонів не існувало, було важко додзвонитися до людини, якщо він був не вдома, а для дзвінків в інші міста, люди йшли на пошту і оформляли міжміські дзвінки.
Зараз зовсім все змінилося. Мама може зателефонувати синові, і дізнатися, як він себе почуває, чи все в порядку. Також завжди можна залишатися на зв'язку з літніми родичами, і до їм у скрутну хвилину.
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Объяснение:
У наш час мобільні телефони є майже у кожного. Це дуже зручно, адже вони дають можливість розмовляти з родичами, друзями в будь-який момент часу, незалежно від відстані. Раніше, коли мобільних телефонів не існувало, було важко додзвонитися до людини, якщо він був не вдома, а для дзвінків в інші міста, люди йшли на пошту і оформляли міжміські дзвінки.
Зараз зовсім все змінилося. Мама може зателефонувати синові, і дізнатися, як він себе почуває, чи все в порядку. Також завжди можна залишатися на зв'язку з літніми родичами, і до їм у скрутну хвилину.
Відповідь:
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.