Дзнаю справедливість таки настає. 10. Між частинами складного безсполучникового речення треба поставити двокрапку
в рядку (розділові знаки пропущено)
A Махнула осінь у ліси вони зацвіли пурпуровими й жовтими барвами.
БЗдобудеш освіту побачиш більше світу.
в Дерево міцне корінням людина трудовим корінням.
ГУмови кобзар сумуючи щось руки не гракть.
дХочеш їсти калачі не сиди на печі.ь​

У сухих і тінистих лісах мешкає лісова красуня – білочка. Іноді її можна зустріти у затишних фруктових і горіхових садах та привітних міських парках. Хутро в білочки дуже густе та пухнасте. В шубці звірка поєднуються три кольори: червоно-рудий, попелясто-сірий і білий. Спинка та голівка білочки  руді, боки сіренькі, а черевце - біле. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. Білочка має цікаві звички. На землю  спускається неохоче, хіба що за подарунками. Більшу частину свого життя вона проводить на деревах. Там вона і відпочиває. Вдача у рудої красуні добра: щодня білочка насолоджується смачною їжею та безтурботно мандрує по гілках дерев. Інді білочка бере в лапки горіх або жолудь, бігає з ним якийсь час, а потім закопує його в мох або в землю. Це  приклад передбачливості і запасливості. Із їжі білка любить горіхи, але також полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну і звичайно, вміст шишок хвойних дерев. Більш за все білочці подобається зустрічати на своєму шляху допитливих людей, які її фотографують та частують смачненькимⒶ. 

Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби за погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-opis-tvarini/#ixzz3KCPFBHGi