если есть добрые люди 1. Позначити варіант, у якому вжито речення з прямим додатком. *
а Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений (Г.Сковорода).
б Бери вершину і матимеш середину (Г.Сковорода).
в Не все отрута, що неприємне на смак (Г.Сковорода).
З усіх утрат утрата часу найтяжча (Г.Сковорода).
2. У якому із речень відсутній додаток? *
а У долині - луки, трава по пояс (А. Тесленко).
б Учні взяли в бібліотеці книжку.
в На свято запросили батьків.
г Три дні сонце змагалося з туманом і хмарами.
3. У якому реченні порівняльний зворот виділяється комами. *
а Я ходила з порожнечею в душі, але розглядала такий стан як тимчасове явище (М.Хвильовий).
б Стоїть степ як марево в пожарах (М.Хвильовий).
в Стоїть церква над самою водою як та свічка в підсвічникові блискає проти сонця блискучим хрестом (І.Нечуй-Левицький).
На скелі сидять чорні, великі, таємні ворони і ніби чогось ждуть (В.Винниченко).
4. Позначити варіант, у якому вжито речення з непрямим додатком. *
а Тінь яблуні не заважає (Г.Сковорода).
б Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя (Г. Сковорода).
в Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру (Г.Сковорода).
г З видимого пізнавай невидиме (Г.Сковорода).
5. Позначити варіант, у якому в реченні порівняльний зворот комами не виділяється. *
а Щось сильно вибухнуло збоку як могучий потік.
б Пташка сіла на гілку, повертіла довгим як перо хвостиком і пурхнула.
в Стрункі берези, білі мов оголені до пояса соромливо стояли між дубами.
г Верби ніби схилились над нами.
6. У якому реченні правильно поставлено кому перед сполучником ЯК? *
а Шевченко, як поет, відомий у всьому світі.
б Як справжній син трудового народу, Іван Франко розглядав народні та свої
власні пісні поряд (О.Дейг).
в Ліс зустрів мене, як друга, горлиць теплим воркуванням…
г Не треба забувати заслуг Рильського, як перекладача.
д Стежина, як лоза виноградна пнеться по білій стіні гори (О. Кобилянська).
8. Укажи речення, у якому виділене (ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ) слово є додатком . *
а Ти змушений ЗАЛИШИТИ повід і обома руками відхиляти нависле гілля (І. Вазов).
б І криваві рани на шиї, завдані тупими боками ятаганів, саме й з'явилися при тих спробах ЗВІЛЬНИТИ лікті від мотуза .
в Незабаром усі вже просили ПОМИЛУВАТИ і ПРОСИТИ Недю (І. Вазов ).
г Багато хто обернувся ПОДИВИТИСЯ , в чому річ (І. Вазов).
ответ:
людина йде по житті зі своєю метою, має свою ціль, якої намагається досягнути, незважаючи ні на що. в когось вона пов’язана із самореалізацією, хтось найбільшим обов’язком вважає забезпечення комфортного життя своїм рідним і близьким, а хтось мислить іше. добре, коли людина виконує «свій бізнес-план», коли в неї все виходить і вона впевнено прямує до визначеної точки призначення. але життя непередбачуване, і ми, не в силах щось змінити, гойдаємось на його бурхливих хвилях. іноді стається так, що нам приходиться міняти курс, розвертати вітрила в інший бік. але чи є це ознакою слабкості? на мій скромний погляд, – ні. поясню чому. справа в тому, що змін у нашому житті так багато, що не дивним є те, що з часом ми десь розчаровуємось, десь захоплюємось речами, на які, можливо, раніше, взагалі не звертали уваги. під впливом подій, які стаються в нашому житті, а головне в країні, і особливо це стосується останніх років, багато з нас, думаю, змінили свої переконання. це не означає, що біле ми почали вважати чорним, а добро тепер вважаємо злом. мова йде про те, що ми підкоректували свої ідеали, вставили нові бар’єри, почали дивитися на світ дещо під іншим кутом. нас вже не так легко залякати, ми навчилися відстоювати власну думку, ми не боїмось висловлювати свої емоції. і за це все треба віддати належне його величності часу. з його плином ми помінялися. так, зараз багато свободи, яка в деяких випадках є дещо руйнівною. але в різні часи були побідні проблеми. люди, котрі добиваються того, чого дуже довго прагнули, спочатку можуть і не зовсім розуміти, що з цим всім потрібно робити. так було завжди. ми пережили добу тоталітаризму, ми стали більш свобідними, дещо помінялися наші орієнтири. і це, я вважаю, природньо. однак, можна розмірковувати і про випадки, коли людські переконання міняються різко і в абсолютно протилежному напрямі. ось тут вже виникає проблема. якщо те, що колись здавалося цілком нормальним, починає бути неприпустимим, отоді вже є варіант, що десь людська свідомість зламалася, тобто це можна розцінювати як людську слабкість. отже, не завжди зміна переконань є ознакою людської слабкості. іноді це просто зміна орієнтирів, сформована під тиском часу і . многовато но можешь