Художній: Над чорною землею прокинувся свiт. Не ясним, сонячним оком глянув вiн на неï пiсля похмуроï дощовоï ночi, а повiяв туманом, дихнув важкою парою. Закурилася земля, задимiла; пiшов дощ, дрiбний та тихий, мов крiзь сито засiяв; стрепенулися темнi лiси i, розправляючись, пiдставляли своє загорiле листя пiд дрiбнi дощовi краплi; зрадiла зелена трава i пiдняла своï гострi листочки вгору (Панас Мирний). Науковий: Дріт покритий ізоляцією у вигляді тонкого шару окалин, тому витки дроту ізольовані один від одного. Над обмоткою розміщений металевий стержень, по якому може переміщатися повзун. Повзун своїми контактами притиснутий до витків обмотки. Від тертя повзуна об витки шар окалини під контактами повзуна стирається, й електричний струм у колі проходить від витків дроту до повзуна. А через нього — в стержень, який має на кінці затискач».
Слід сказати, що головний герой цього оповідання вийшов у письменника таким собі типовим образом лінькуватого заможного селянина, якого не цікаве нічого, крім особистого благополуччя. Павлусь – основний персонаж твору, ріс залюбленим и зніженим. Його навіть не випускали з хати, бо боялися, що восени та взимку він перегріється, а весною і влітку сонце напече йому голову. Виріс він лінькуватим парубком, який нічого не хотів робити, лише їв та спав. Усі односельці вважали Павлуся щасливим, але, на мій погляд, це не щастя було, а звичайна вдача. І якщо з Павлусевими помічниками щось би трапилося і він втратив усе своє багатство, він вряд би вижив, бо жодного дня не працював і навіть не знав, яким трудом досягається гарний добробут.
