1. Жовтоблакитний - жовтый и синий.
2. Вічнолюний - вечный и юный.
3. Ніжнорожевий - нежный и розовый.
4. Південнозахідний - южный и западный.
5. Водогін - вода и гин.
6. Молочнотоварний - молочный и товарный.
7. Жовтоблакитний - желтый и синий.
8. Мовнолітературний - языковой и литературный.
9. Всюдихід - всюду и идти.
10. Білийбілый - белый и белый.
11. Глухонімий - глухой и немой.
12. Високовольтний - высокий и вольтный.
13. Первіснообщинний - первоначальный и общинный.
14. Гіркосолоний - горький и соленый.
15. Водовоз - вода и воз.
16. Землекоп - земля и копать.
17. М'ясомолочний - мясной и молочный.
18. Білосніжний - белый и снежный.
19. Хімікобіологічний - химический и биологический.
20. Західноукраїнський - западный и украинский.
21. Історикофілологічний - исторический и филологический.
22. Світлорусий - светлый и русый.
23. Народновизвольний - народный и освободительный.
24. Кислосолодкий - кислый и сладкий.
25. Сміттєзбиральник - мусорный и сборщик.
26. Темнотемний - темный и темный.
27. Двоосячий - двухосный.
Надеюсь, это помогло вам понять, какие слова получаются после удаления части слова. Если у вас возникли еще вопросы, пожалуйста, не стесняйтесь задавать их.
Запитання розглядає узагальнено-особове речення. Щоб зрозуміти, що таке узагальнено-особове речення, треба спочатку розібрати поняття узагальненої дієсловової форми та особової дієсловової форми.
Узагальнена дієсловова форма - це форма дієслова без закінчення, яка не залежить від особи, числа або часу. Наприклад, у слові "жар загрібати" (вираз А) "жар загріб" - узагальнена дієсловова форма.
Особова дієсловова форма - це форма дієслова, яка змінюється в залежності від особи, числа та часу. Наприклад, у слові "люблять" (вираз Б) "люб-" - основа дієслова, а "-лять" - закінчення, що вказує на особу та число.
Узагальнено-особове речення - це речення, в якому поєднуються узагальнена дієсловова форма та особова дієсловова форма. Воно використовується для узагальнення загальних дій та доведення, що такі дії характерні для будь-якої особи, включаючи учня.
При розгляді запитання потрібно з'ясувати, яку зі слів/виразів можна використати узагальнену дієсловову форму без закінчення.
У виразі А "Добре чужими руками жар загрібати" можна виділити узагальнену дієсловову форму "жар загріб-". Вона узагальнює загальне дію загрібати жар чужими руками.
У виразі Б "Білі руки чужі труди люблять" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки форма "люблять" вказує на конкретну дію, яку кілька осіб виконують.
У виразі В "Найсолодший хліб просолений нашим потом" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки форма "просолений" вказує на конкретну дію, яку хтось зробив.
У виразі Г "Нема на світі України, немає другого Дніпра" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки вжиті форми вказують на наявність або відсутність чогось.
У виразі д "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі" можна виділити узагальнену дієсловову форму "їсти калач-". Вона узагальнює загальне бажання їсти калачі та застерігає не сидіти на печі, щоб не отримати опік.
Отже, відповідь на запитання: узагальнено-особовим є вираз А "Добре чужими руками жар загрібати". Це узагальнено-особове речення узагальнює загальну дію загрібання жару чужими руками.
1. Жовтоблакитний - жовтый и синий.
2. Вічнолюний - вечный и юный.
3. Ніжнорожевий - нежный и розовый.
4. Південнозахідний - южный и западный.
5. Водогін - вода и гин.
6. Молочнотоварний - молочный и товарный.
7. Жовтоблакитний - желтый и синий.
8. Мовнолітературний - языковой и литературный.
9. Всюдихід - всюду и идти.
10. Білийбілый - белый и белый.
11. Глухонімий - глухой и немой.
12. Високовольтний - высокий и вольтный.
13. Первіснообщинний - первоначальный и общинный.
14. Гіркосолоний - горький и соленый.
15. Водовоз - вода и воз.
16. Землекоп - земля и копать.
17. М'ясомолочний - мясной и молочный.
18. Білосніжний - белый и снежный.
19. Хімікобіологічний - химический и биологический.
20. Західноукраїнський - западный и украинский.
21. Історикофілологічний - исторический и филологический.
22. Світлорусий - светлый и русый.
23. Народновизвольний - народный и освободительный.
24. Кислосолодкий - кислый и сладкий.
25. Сміттєзбиральник - мусорный и сборщик.
26. Темнотемний - темный и темный.
27. Двоосячий - двухосный.
Надеюсь, это помогло вам понять, какие слова получаются после удаления части слова. Если у вас возникли еще вопросы, пожалуйста, не стесняйтесь задавать их.
Узагальнена дієсловова форма - це форма дієслова без закінчення, яка не залежить від особи, числа або часу. Наприклад, у слові "жар загрібати" (вираз А) "жар загріб" - узагальнена дієсловова форма.
Особова дієсловова форма - це форма дієслова, яка змінюється в залежності від особи, числа та часу. Наприклад, у слові "люблять" (вираз Б) "люб-" - основа дієслова, а "-лять" - закінчення, що вказує на особу та число.
Узагальнено-особове речення - це речення, в якому поєднуються узагальнена дієсловова форма та особова дієсловова форма. Воно використовується для узагальнення загальних дій та доведення, що такі дії характерні для будь-якої особи, включаючи учня.
При розгляді запитання потрібно з'ясувати, яку зі слів/виразів можна використати узагальнену дієсловову форму без закінчення.
У виразі А "Добре чужими руками жар загрібати" можна виділити узагальнену дієсловову форму "жар загріб-". Вона узагальнює загальне дію загрібати жар чужими руками.
У виразі Б "Білі руки чужі труди люблять" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки форма "люблять" вказує на конкретну дію, яку кілька осіб виконують.
У виразі В "Найсолодший хліб просолений нашим потом" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки форма "просолений" вказує на конкретну дію, яку хтось зробив.
У виразі Г "Нема на світі України, немає другого Дніпра" немає узагальненої дієсловової форми, оскільки вжиті форми вказують на наявність або відсутність чогось.
У виразі д "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі" можна виділити узагальнену дієсловову форму "їсти калач-". Вона узагальнює загальне бажання їсти калачі та застерігає не сидіти на печі, щоб не отримати опік.
Отже, відповідь на запитання: узагальнено-особовим є вираз А "Добре чужими руками жар загрібати". Це узагальнено-особове речення узагальнює загальну дію загрібання жару чужими руками.