Госінню, веселим падолистом Дипу. 3. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні:
A Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.
Б Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.
В А весілля в нашої донечки було пишне людне та багате.
ГВерби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками
но в реченні:​

Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «Сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. Раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. Відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. У мене залоскотало в носі, і я заплакав. Дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. Так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. Коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.

ответ:

1.ярослав мудрий,був першим князем , який не прагнув походів та завоювань.

він удовольнився тим,що зміцнив кордони своєї держави захистив її від ворогів.

3.варто відзначити , що ярослав був людиною всебічно освіченою на відміну від батька.

4. ми по праву можемо пишатися цим, державним діячем адже його досягнення залишили значний слід в українській історії.

5. хоч би де працювали, ми потім постійно підтримували дружні взаємини з нашим сашком що завжди був цікавим співрозмовником.

6. громадські активісти , аби стало чистіше вийшли прибирати в лісі де від сміття страждала природа.

7. як вирушав батько в дорогу, і прощався з вітьком дід з бабою помітили печаль у синових очах.

8. тиша стояла така містка, що дмитро почув як б’ється його серце.

9. там де річка перетинає місто, були .

10. отакого вечора коли цвітуть садки, гостріше відчуваєш усе прекрасне.

11. місяць пірнає в хмару, так що видніється небокрай.

12. оскільки навчання закінчилося, ми з радістю вирушили у подорож.