Хеееллпп 16. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А «Дивися, – каже Катруся до своєї подруги Наталочки, – це – я, а це – ти. Правда ж? І ти розповідаєш мені щось дуже-дуже цікаве!»
Б «Еге ж, нога людська не ступала, – загув громоподібним басом високий геолог, а потім вигукнув: Конандойлівський загублений світ, не інакше!»
В «Як же всі вони довідались, – думала дівчинка, – про цей пеньок край просіки? Яким лісовим гадючим телефоном змовились між собою?»
Г «У мене син – старий морський вовк, а я цього, уявіть собі, досі й не знав», – жартував Дорошук.
Д На високих, аж до стріхи, стеблах коливались жовті сузір’я, і коли з хатини виходив дід Маврикій, він казав Улянці: «Ріпа рясно цвіте, онуко. Не інакше, як на теплу зиму...»
Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені.
Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�
ответ:Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.
Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!
З любов'ю,
Ганнуся.
Звертання: бабусю, бабуню.
Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.