У мене невелика, але затишна кімната, в яку ведуть дубові двері темного кольору з прозорим склом. Зайшовши, прямо побачимо велике вікно, яке виходить на південь. Саме тому моя кімната достатньо світла в будь-яку пору року. Влітку сховатися від яскравого сонячного проміння мені допомагають ролети.
В кімнаті паркетна підлога. Стіни обклеєні смугастими шпалерами яскравих кольорів. На підлозі розміщений великий пухкий килим.
Біля вікна - письмовий стіл та стілець. На столі - лампа, комп'ютер та книги для навчання. Стіни прикрашають фотознімки, шаржі та карикатури.
Праворуч від входу стоїть велика шафа-купе з дзеркалами. Біля неї, у кутку, стоїть моє ліжко, вкрите пледом. На ньому багато м'яких іграшок та маленьких подушок.
Якщо дитись з порога, можна помітити, що всі меблі розташовані доречно і зручно.
Я дуже люблю свою кімнату, адже проводжу тут не одну годину свого часу.
Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце... Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.
У мене невелика, але затишна кімната, в яку ведуть дубові двері темного кольору з прозорим склом. Зайшовши, прямо побачимо велике вікно, яке виходить на південь. Саме тому моя кімната достатньо світла в будь-яку пору року. Влітку сховатися від яскравого сонячного проміння мені допомагають ролети.
В кімнаті паркетна підлога. Стіни обклеєні смугастими шпалерами яскравих кольорів. На підлозі розміщений великий пухкий килим.
Біля вікна - письмовий стіл та стілець. На столі - лампа, комп'ютер та книги для навчання. Стіни прикрашають фотознімки, шаржі та карикатури.
Праворуч від входу стоїть велика шафа-купе з дзеркалами. Біля неї, у кутку, стоїть моє ліжко, вкрите пледом. На ньому багато м'яких іграшок та маленьких подушок.
Якщо дитись з порога, можна помітити, що всі меблі розташовані доречно і зручно.
Я дуже люблю свою кімнату, адже проводжу тут не одну годину свого часу.
Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце...
Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.