Хто зможе розвязати ? дуже потрібно,хоча б перших 2 завдання

Більше діла — менше слів
Більше робити, а менше — говорити
Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш
Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
Говорить прямо, а робить криво.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Ранній пізньому не кланяється
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків.
Уночі тріщить, а вдень плющить. (про весну)
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!
Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Анто́німи (грец. αντι —проти, ονομα — ім'я) — парні різнокореневі слова з протилежним значенням. У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо). У поетичній та ораторській мові антоніми вживаються як засіб антитези, наприклад: «Той мурує, той руйнує…» (Т. Шевченко).Антоніми в семантичному полі розташовуються на протилежних полюсах. Коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне поле): любов, симпатія, дружба,приязнь, пошана, прихильність, доброзичливість, байдужість, неповага, недолюблювання, неприязнь, зневага, ворожість, ненависть, то на протилежних кінцях стоятимуть антонімилюбов — ненависть.Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: день і ніч, тепло і холод, добро і зло, початок і кінець чогось, легкі й важкі предмети, близькі й далекі відстані, давній і майбутній час тощо. Мова лише називає ці якості.