Гадюкою в'ється на Шевченкову могилу стежечка. Сум важким каменем налягає на серце, сльози тихо котятся з очей, коли згадаєш,хто тут похований. Перед очима потає життя поета, згадується його бажання хоч останні свої дгі прожити в рідній Україні,над любим Дніпром! Не довелося.Біля могили зеленіє молодий садок.Тут стоїть невелика хатка сторожа
