Хто не знає свого минулого, той не знає свого майбутнього.
Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
Я - син землі, що робить хліб і мрію.
Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються.
Не зупиняйся, мить, бо ти прекрасна лише у русі, у живій плавбі.
У того, хто працює і знає мету своєї праці, завжди буде життя змістовне і повноцінне.
Човни у пристанях, і згорнуто вітрила.
Метушня слабким притаманна, безголосим власний галас.
Хто не знає свого минулого, той не знає свого майбутнього.
Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.
Я - син землі, що робить хліб і мрію.
Треба було ще глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не замулюються.
Не зупиняйся, мить, бо ти прекрасна лише у русі, у живій плавбі.
У того, хто працює і знає мету своєї праці, завжди буде життя змістовне і повноцінне.
Човни у пристанях, і згорнуто вітрила.
Метушня слабким притаманна, безголосим власний галас.
Підкреслено підмети, виділено присудки.
- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?
- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.
- Так де ж її взяти?
- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.
- Наприклад, у кого?
- Наприклад, у Конфуція.
- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?
- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.
- Так чим же?
- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.
- Це ж чому?
- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.
- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.
- Подумай, буде корисно.