I. прочитайте текст. визначте його стиль мовлення. знайдіть прикметники, які використано для опису історичних подій.
правління володимира
посівши київський престол, син святослава володимир здійснив кілька походів проти східнослов'янських племен, які ще не були підкорені києву. князь позбавив влади племінних князів і замість них посадив у великих містах своїх синів. розбудовувався й міцнів стольний київ. за володимира русь стала найбільшою державою тогочасної європи. а запровадження християнської релігії сприяло налагодженню тісних відносин з багатьма державами (3 посібника).
ii. випишіть прикметники у дві колонки: 1) якісні; 2) відносні.
від яких чотирьох іменників, використаних у тексті, можна утворити присвійні прикметники? !
На мою думку суперечка з дорослими людьми це погано.Взагалi суперечка може виявитися марною тратою твого часу.Сваритися не обов'язково, якщо можна спокiйно вирiшити проблему суперечки.Для початку потрiбно вирiшити конфлiкт. Взагалi розв'язкiв конфлiкту дуже багато.Перший це ухилення вiд конфлiкту.Коли ти не намагався розв'язати проблему.Другий б поступка або пристосування.Цей б це коли одна сторона вимушено або добровiльно робить те, що вирiшать iншi.Так може виграти лише один iз учасникiв конфлiкту.Третiй б -це суперництво.Цей б такий, що треба нав'язувати власну точку зору будь-яким чином.Цим, методом ви будете думати лише про себе, не зважаючи на iнтереси iнших людей.
Четвертий б спiвробiтництво.В цьому ви мусите обговорити проблему i зрозумiти причини виникнення суперечки.П'ятий б-це умiння домовлятися.В цьому ви можете досягнути порозумiння, яке буде досягнуте шляхом поступок з обох сторiн.Я вважаю не потрiбно сваритися нi з ким, але якщо ви посварилися намагайтесь розв'язати суперечку.
Объяснение:
У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”.
Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися.
У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається незнайомим і незвіданим, а тобі потрібно все це вивчити. Чуєш загрози дорослих: туди не йди, того не роби, цього не бери. Внутрішній голос вмовляє порушити всі ці заборони. І в 99 відсотках я так і робила: відкушувала раніше встановленого часу шматочки від іменинного торта сестри, тікала далеко від дому, бруднила одяг.
Отримувала наганяй, але все одно була щаслива – я дізнавалася щось нове.
А як легко було мене привести в захват: жуйка, морозиво, наклейка з улюбленим мультфільмом – від усіх цих дурниць я перебувала на сьомому небі від щастя. І мало що мене тоді могло засмутити: поставили в кут – не проблема, побилася з подружкою – завтра замиримось, впала з велосипеда – скоро заживе.
Дитинство було щасливою порою в моєму житті: саме тоді я познайомилася з моїми найкращими друзями, вперше закохалася, наробила багато пустощів. Чомусь я не можу згадати чогось сумного з того часу, напевно, дитинство – це чарівна пора, коли швидко забуваються образи та прикрощі.