K 3 Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього. Випишіть із тексту
ключові слова й обгрунтуйте їхню роль у розкритті змісту. Сформулюйте
запитання для однокласників за змістом прочитаного.
Живе наша мова - із нами наші князі і гетьмани, наші
письменники і вчені, наші державники і збройні оборонці.
Живе наша мова - із нами наша 15-мільйонна діаспора.
Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському
хорі народів.
Бо наша мова — це наша релігія, наша держава, наша ми-
нувшина, наша надія, наше майбутнє.
Бо наша мова - це ми, українці, - добрий, чесний, пра-
цьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра
і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів.
Бо наша мова — це наша пісня, а народ, котрий має таку
пісню, не здатний чинити неспровоковане зло іншим народам.
Отож, не лише клянімося в любові до рідної мови, не лише
плачмо над її долею, а працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюй-
мося вії походження й історію, поширюймо, пропагуймо її!
Tagu
щення
них
ик, водо-
Тєрадіс-
сник,
тливий,
зний,
вісний,
с
a Dt
Цілком справедливим буде твердження, що терпіння — це шлях до перемоги. «Без труда нема плода», — саме так мовить українська притча. Кожен крок, зроблений назустріч поставленій меті, кожне маленьке чи велике зусилля над собою — це сантиметр за сантиметром наближення до перемоги.
На підтвердження виправданості своєї позиції наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, людина, яка не має терпіння, яка бажає мати все і відразу, рідше досягає поставленої мети, адже отримання бажаного — це щоденна важка праця як над собою, так і над зовнішніми чинниками. Ця риса характеру притаманна далеко не кожному, тому не можна впевнено стверджувати, що терпіння — це єдина запорука успіху. Не єдина, проте й не остання.
По-друге, терплячі люди майже завжди отримують бажане. Вони вміють вичікувати вдалого моменту, а не спішать, куди очі бачать. Люди, яким притаманне терпіння, мають час на те, щоб проаналізувати ситуацію, яка склалась, зважити всі «за» і «проти», визначити подальший план дій, і, врешті-решт, зробити правильні висновки, та скласти подальший план дій. Імпровізація, як і терпіння, дана не кожному індивіду, а, отже, планування можна назвати важливим чинником на шляху до перемоги.
Прикладів, які наочно підтверджують запропоновані аргументи, безліч. Зупинюсь на такому літературному аналогу: головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто», Степан Радченко, як відомо, мав чітко поставлену мету, проте на його шляху постійно повставали перешкоди. Саме терпіння та щоденна праця над собою, уміння дочекатись вдалого моменту та, можливо, інтуїція привели письменника до бажаної цілі.
Іншим прикладом може слугувати історія. Не секрет, що хрещення Русі, ініціатором якого був Володимир Великий, мало неуспішні спроби. Спершу великий князь намагався згуртувати руський народ навколо єдиного язичницького бога — Перуна, але цей крок не вдалось втілити в життя. Не втрачаючи терпіння, Володимир Великий все ж добився свого, і охрестив Київську Русь у 988 році, що дало руській державі можливість вийти на новий європейський рівень.
Підсумовуючи сказане, хотілось би наголосити: дорога лягає під ноги того, хто йде. Терплячість — важлива риса на цій нелегкій дорозі до успіху. І навіть тоді, коли весь світ стає проти тебе, пам’ятай: терпіння — одна із запорук твого успіху.